СУСПІЛЬСТВО

Кропивницькй філокартист зберігає рідкісну поштівку з зображенням письменника Володимира Винниченка (ФОТО)

Влітку виповнюється 140 річниця від дня народження українського письменника й державного діяча Володимира Винниченка (1880-1951).

Оскільки на світ він з’явився у старому місті Єлисаветграді, котре зараз має назву Кропивницький, місцеві краєзнавці цьогоріч з особливою увагою ставляться до такої події.

Комусь може здатися, що всю вичерпну інформацію, яка пов’язує Володимира Винниченка з нашим краєм, можна знайти в «Історичному календарі Кіровоградщини на 2020 рік» Володимира Боська. Втім, розповідаючи про роки навчання майбутнього автора «Відродження нації», він говорить лише про Єлисаветградську класичну чоловічу гімназію. А ось щодо місця початкової освіти Володимира Винниченка не згадує. Втім, здається, на цю тему досі тривають дискусії.

Днями краєзнавець Юрій Тютюшкін розповів, що ще за життя, незабутній дослідник минулого краю Вадим Смотренко показував йому, де саме малий Винниченко починав навчання. Зазвичай, тоді пан Юрій зробив чорно-білу світлину того куточка старого міста, якого вже не знайти. А на звороті його супутник написав олівцем: «Кіровоград. 8 листопада 1987 р. Вигляд з мосту по вулиці Островського (Острівській). …В будинку Биковського народного училища навчався В.Винниченко… Будинок знесено…».

У книзі знаного винниченкознавця Володимира Панченка «Володимир Винниченко: парадокси долі і творчості» говориться, що, коли нашому герою «виповнилося сім років, його віддали навчатися до народної школи».

До речі, понад тридцять років тому у згаданому мікрорайоні поблизу Інгулу вчений показував мені напівзруйновану стару споруду, яка, мовляв, і була тією самою народною школою, котра намагалася посіяти в душі прообразу «Федька-халамидника» бодай щось «розумне, добре й вічне».

На сьогоднішній день у краєзнавців дещо інша точка зору. Так, Костянтин Шляховий, а за ним і Володимир Поліщук, вважають, що з 1887 по 1890 рік початкові знання Володимир Винниченко здобував у Биковському народному училищі імені Василя Жуковського. Але в іншій будівлі. Дещо вище Інгулу, в провулку Плетеному, 12. Щоб стало зрозумілим, про що мова, додамо, що зовсім поряд, - через дорогу - будинок з меморіальною дошкою, у якому століття тому жив інший майбутній письменник Юрій Яновський.

Принагідно до теми Володимира Винниченка додамо, що в колекції філокартиста Юрія Тютюшкіна, крім згадуваного фото, є доволі рідкісна поштівка з фотозображенням уславленого земляка.

"Вона цікава насамперед тим, що надрукована у Відні в 1917 році. Належить до серії «Українські письменники». Підписана українською мовою 3 січня 1918 року П. Яворським і адресована Анастазії Бачинській до міста Станіславів (нині Івано-Франківськ). Попри те, що текст не так вже й просто розібрати, але прізвища напевно могли б привабити істориків, котрі вивчають добу Української революції. І все ж, ця поштова листівка мені дорога, як зриме нагадування про тривале спілкування з  відомим колекціонером, літератором, мистецтвознавцем, заступником генерального директора Національного музею Тараса Шевченка з наукової роботи Володимиром Яцюком (1946-2012). Пан Володимир був також співавтором експозицій меморіального музею-гауптвахти Тараса Шевченка в Оренбурзі та Державного історико-культурного заповідника "Батьківщина Тараса Шевченка" в селі Шевченкове Черкаської області. В обласній універсальній науковій бібліотеці імені Дмитра Чижевського, що в Кропивницькому, бажаючі, можуть познайомитися з його чудовою книгою «Віч-на-віч із Шевченком. Іконографія 1838-1861 років». Отож, саме завдяки Володимиру Яцюку я зараз і маю в своїй колекції згадувану поштівку з портретом Володимира Винниченка", – розповів Юрій Тютюшкін.

Сподіваємося, що ювілейний 2020-й підштовхне наших краєзнавців на нові відкриття у галузі Винниченкознавства.  

Федір Шепель,

фото автора