ПОЛІТИКА
Для чого потрібні Володимиру Гройсману «добрі новини»
- Останнє оновлення: 02 травня 2017
«Добра новина. За даними Держстату, середня зарплата штатного працівника в Україні в березні 2017 становила 6752 грн.», – написав у Facebook глава українського уряду.
Володимир Гройсман зазначив, що це вдвічі більше за мінімальну зарплату і на 8,7% більше за показник лютого.
«Такий ріст цілком відповідає росту промислового виробництва, яке в березні зросло на понад 8%, – пише він. – В цілому по року маємо зростання доходів українців на понад 37%. Враховуючи, що показник інфляції за цей період становив біля 15%, можемо сміливо говорити, що зростання зарплат нарешті випереджає ріст цін. А це те, чого ми прагнемо: показники економічного росту конвертуємо в реальне благо для кожного українця».
Однак радісна новина від Володимира Борисовича чомусь не знаходить підтримки в соціальних мережах. Більшість відгуків негативна.
«Враження таке, що він живе на Марсі і прилітає тільки на засідання кабміну підтримати свого друга Бальчуна та розказати нам чергову БАЙКУ про ПАКРАЩЕННЯ ЖИТТЯ ВЖЕ СЬОГОДНІ!», – прокоментував повідомлення прем’єра львів’янин Юрій Василенко.
Це та інші висловлювання українців у відповідь на переможні реляції Володимира Гройсмана, швидше за все, далеко не безпідставні. Адже реального «покращення життя» не сталося, про що свідчить чимало показників, в тому числі й такий, як кількість сімей, що не можуть обходитися без субсидій для оплати комунальних послуг. Ця кількість вимірюється 7,5 мільйона сімей.
Не виключено, найближчими днями ми почуємо від прем’єра про нові досягнення, в які не захочемо вірити. І це закономірно, зважаючи на те, що йому, очевидно, не вдасться уникнути звіту в парламенті про рік роботи очолюваного ним уряду. Навіть якщо немає досягнень, про них треба говорити, і, дивись, хтось таки повірить.
У багатьох українців середня заробітна плата в 6752 гривні викликає закономірне здивування. Вони знають, що більшість їхніх знайомих тільки мріють про такі заробітки. А «ларчик» відкривається просто: при вирахуванні середньої заробітної плати береться лише так зване облікове коло працівників – держслужбовці, вчителі, медики, тобто бюджетними, банкіри, й ніхто не цікавиться, скільки щомісяця отримує реалізатор на ринку, працівники приватних підприємств, що ледь зводять кінці з кінцями.
