ПОЛІТИКА
Сергій Кріпак: Депутат має керуватися інтересами виборців і здоровим глуздом
- Останнє оновлення: 31 березня 2017

Депутатом міської ради Кропивницького Сергій Кріпак обраний вперше, відтак цікавий його погляд на роботу ради, на депутатство як таке.
Він не загубився серед інших, досвідченіших колег, не бере участі в підкилимних іграх, його позиція чітка й зрозуміла, а головне – незначний депутатський досвід не заважає йому робити щось конкретне для виборців.
"Мій округ – № 33. Це Кущівка, приватний сектор, жодної багатоповерхівки. Це ніби й добре, ти можеш обійти всі двори, зустрітися з кожним мешканцем, але депутату округу, де лише багатоповерхівки, легше – поставив один дитячий майданчик, і цього досить, про це всі знають. У мене ситуація інша, одним майданчиком не обійтися", – каже Сергій.
Таких майданчиків разом зі своїми помічниками він встановив на Кущівці два й один старий дообладнав.
У депутати, зізнається, пішов, щоб довести насамперед собі, що можна реально щось робити для людей. І почав із того, що прийом виборців веде двічі на тиждень, а не в "останню п'ятницю місяця", щоб до нього ніхто не звертався зі своїми проблемами. А ще номер його мобільного телефону є у кожного виборця, і Сергій особисто відповідає на дзвінки.
"Багато телефонують і запитують: "Ви Кріпак?" "Так, це я, Кріпак", – відповідаю і чую здивування: "Це правда? А ми думали, що помічник". У мене справді є помічники, їх аж троє, й багато питань вирішують вони, але я відповідаю на дзвінки, щоб краще знати обстановку, з перших, так би мовити, уст почути про те, що непокоїть людей", – каже депутат.
Він серйозно ставиться до звітів про зроблене. За законом, звітувати депутат має раз на рік, Сергій Кріпак минулого року звітував двічі. І не в останню чергу, мабуть, тому, що йому було про що звітувати.
Вагомим своїм досягненням вважає асфальтування провулку Семенівський. Це було найпроблемніше місце Кущівки, каже, там не висихали калюжі, в деяких з них плавали гуси й ріс очерет.
Ще під час виборчої кампанії він зі своїми помічниками провів опитування виборців. Серед запропонованих для відповідей питань, було й таке: яку проблему треба вирішувати в першу чергу? Найбільше "голосів" набрало освітлення вулиць. Кущівка освітлена погано, і це створює певні незручності, особливо взимку, коли рано темніє.
"Коли почав займатися цим питанням, – каже Сергій, – з'ясувалося, що єдиний на всю Кущівку трансформатор сильно перевантажений, отже далі розвивати освітлення, не замінивши його на потужніший, неможливо. Довелося докласти багато зусиль, щоб заміну трансформатора було включено до програми на 2016 рік. До мене прислухалися, кошти з міського бюджету виділили, і ми вже постаралися навіть освітити новими, економним ліхтарями одну з найбільших вулиць – Херсонську. В нинішньому році, сподіваюся, вдасться встановити освітлення ще на восьми вулицях і провулках".
Не менше пищається молодий депутат і вже згаданими дитячими майданчиками. У жителів округу вони популярні, там завжди лунають дитячі голоси. Він теж навідується зі своїми дітьми на майданчики, щоб підтягнутися на турніку тощо, й одного разу почув від юнаків: "Це Кріпак зробив". Вони його не бачили раніше, й неабияк здивувалися, коли почули: "Це я Кріпак, давайте знайомитися".
До слова, у планах на нинішній рік – ще один дитячий майданчик. На найвіддаленішій вулиці, щоб і тамтешні діти й дорослі не почувалися обділеними.
До нього звертаються і з особистими проблемами. У переважній більшості просять посприяти у виділенні коштів на лікування. Такі прохання не залишаються поза його увагою. Кошти витрачає як ті, що передбачені в бюджеті на депутатську діяльність, так і особисті.
Зрозуміло, що Кріпаку як депутату, представнику громади доводиться долати чимало перепон. Одна з них – чиновники.
«Коли звертаєшся із депутатським запитом, отримуєш, м’яко кажучи, відписку, хоч і не відмовляють. Доводиться зустрічатися, переконувати, навіть сваритися. Мене люди обирали не для того, щоб я міг сказати: «Я – хороший, а там, в управліннях і різних конторах, – погані, не хочуть нічого робити». Навіщо ж я тоді буду потрібен цим людям?» – каже Сергій Кріпак.
Є в нього й своя думка стосовно роботи ради, чому вона не ефективна. Він не сприймає того, що частина депутатів просто піариться, пам’ятаючи, що значна частина людей любить вухами. Не виключає, що дехто з депутатів в такий спосіб тисне на раду, аби були враховані його інтереси. Про себе каже, що він жодним чином не претендує на освоєння бюджетних коштів. Його улюблена приказка – багатий не той у кого багато, а той, кому вистачає.
При оцінці діяльності будь-якого депутата радить керуватися ще однією мудрістю: судити про людину не за її словами, а за ділами. Робить депутат щось для своїх виборців – хороший, нічого не робить – поганий, відповідно виборці не повинні голосувати за нього на чергових виборах.
Те, що відбувається нині в раді, називає тиском на міського голову.
«На останній сесії в мене склалося враження, що депутати не хочуть домовлятися, й робили все, аби зірвати засідання. Невже так принципово, під яким номером розглядатиметься питання? Головне – щоб його розглянули», – каже Сергій.
Себе він не вважає політиком. Політика, каже, йому не цікава, у своїх діях керується здоровим глуздом. Скажімо, він не розуміє, чому треба залишати сесійну залу, коли розглядаються питання про придбання тролейбусів, про ставку єдиного податку, інші важливі для громади питання. Йому натякають на необхідності дотримання партійної дисципліни, мовляв, фракція вирішила – виконуй, але він вище ставить інтереси виборців, які його делегували до ради.
На сесії він підтримав рішення про виділення коштів на закупівлю тролейбусів, але має свою думку стосовно перевезення пільгових категорій. Він проти мільйонних компенсацій перевізникам, оскільки не вірить в об’єктивність розрахунків. Його пропозиція – розділити компенсацію між пільговиками. Тоді не принижуватимуть стариків, не нервуватимуть водії.
Його відповідальне ставлення до своїх депутатських обов’язків робить його популярним серед виборців. І не тільки свого округу. До нього по допомогу звертаються і з інших округів. Наприклад, мешканці провулку Санаторного. Багато років тому міськрада виділила їм земельні ділянки, а до генплану міста їх забули внести. А немає в генплані – вони ніхто, їм не можуть підвести електрику. До кого тільки не зверталися. Тепер свої сподівання вони пов’язують із молодим депутатом.
«Уже цим питанням займаюся, – каже Сергій, – гадаю, результат буде позитивним».
Одним зі своїх завдань Сергій Кріпак вважає пробудження ініціативи громади. На його переконання, не треба розраховувати, що хтось дасть кошти, можна й самим багато чого зробити. І, як приклад, наводить створення ігрової кімнати в школі № 30: звернулися через соцмережі, при особистих зустрічах з проханням долучитися, і люди відгукнулися – в когось діти виросли й залишилися іграшки, хтось має зайвий килим.
Ще він підтримує ініціативу відомого галериста Кропивницького Миколу Цуканова про заснування міських творчих премій. Вважає, що це теж потрібно місту, адже, як мовиться, не хлібом єдиним живемо, і з ним неможна не погодитися.
Валерій М’ЯТОВИЧ
