ПОЛІТИКА

Андрій Табалов: Я можу допомагати людям і без депутатського мандату

Двадцять п'ятого вересня, в останній день подачі заяв для реєстрації кандидатів у народні депутати, журналісти зібрались на прес-конференцію Андрія Табалова щодо його участі у парламентських виборах. Але, замість очікуваної презентації програми кандидата по округу №99 в Кіровограді, почули зовсім інше – Андрій Табалов відмовився від участі у парламентських виборах 26 жовтня.

Це стало несподіванкою не тільки для присутніх ЗМІ, а й для багатьох кіровоградців. Він подякував людям за підтримку та наголосив на тому, що не зникне із громадського та політичного життя міста.
Ми традиційно звикли, що той, хто вже був у Верховній Раді, намагається будь-яким способом повернутись туди знову. У кожного різні причини – хтось ховається за депутатським мандатом від правосуддя, для когось мандат – це інструмент заробляння грошей. «Для мене мандат нардепа абсолютно не головне, я можу допомагати людям і без депутатського мандату і хочу це довести», – одразу пояснив головну причину своєї відмови брати участь у виборах діючий нардеп.
Той факт, що рішення Андрія Табалова було неочікуваним не тільки для громади, а й для конкурентів, підтверджує й інша подія. Вже після проведення прес-конференції нардепа стало відомо про те, що у нього з’явився … двійник. ЦВК зареєструвала кандидатом в депутати Андрія Миколайовича Табалова. Уродженця Дніпропетровської області. План конкурентів виявився невдалим, адже тепер замовники двійника відбиратимуть голоси людей лише в самих себе. Як кажуть, ініціатива карає ініціатора.
А ми поговоримо в інтерв’ю зі справжнім Андрієм Табаловим про причини його відмови брати участь у виборах, а також про його плани на майбутнє, бачення потреб Кіровограда.

– Андрію Олександровичу, на днях ви заявили, що не будете брати участь у виборах до Верховної Ради. Як тепер бути тим кіровоградцям, які є вашими прихильниками і хочуть, щоб ви знову йшли до парламенту?
– Я хочу подякувати всім, хто голосував за мене у 2012 році, всім, хто підтримує мене зараз. І хочу запевнити абсолютно усіх своїх прихильників у тому, що я не зникну з громадського і політичного життя. Усі ініціативи, які я започаткував в період депутатства по 99-му округу, будуть продовжені. Хочу сказати, що я нікуди не виїжджаю, я залишаюся в Кіровограді – моєму рідному місті.
Принагідно наголошую, що не підтримую жодного кандидата по 99-му виборчому округу, але той вибір, який буде зроблений кіровоградцями, я поважатиму. Разом із громадською організацією «Рідний Кіровоград» контролюватиму діяльність людини, яку оберуть нардепом.
– У списках кандидатів у народні депутати по 99 округу з’явилась людина з таким же ім’ям та прізвищем, як у вас – Табалов Андрій Миколайович. Різниця тільки по-батькові. Що ви скажете з цього приводу?
– Реєстрація кандидатів-двійників – це давно відомі брудні методи політичної маніпуляції. Очевидно, один із моїх потенційних конкурентів хотів таким чином заплутати людей, щоб вони проголосували за мого двійника. Але я не братиму участі у парламентських виборах – це замовники мого двійника не врахували. Тепер відбиратимуть голоси самі у себе. Хочу звернутися до своїх виборців і закликаю бути пильними в питаннях голосування – я не беру участі у виборах і я не маю жодного стосунку до людини з таким же прізвищем у списках.
До речі, зустріти свого двійника – велика рідкість, цікаво було б з ним познайомитись особисто. Але якщо серйозно, то сьогодні вся країна, всі люди очікують змін, натомість кандидати в депутати, які беруть участь у парламентських виборах, змінюватись не хочуть. Це прикро.
– Результати багатьох опитувань свідчать про те, що ви були основним реальним кандидатом, за якого проголосували б кіровоградці. Чи не вважаєте ви, що своїм рішенням не йти до ВР ви залишаєте людей без вибору?
– Стосовно соціологічних досліджень. До них я ставлюсь дуже скептично ще із 2012 року, коли мені прогнозували третє чи четверте місце на початку передвиборчої кампанії, але, не зважаючи на це, я виграв вибори, виграв їх чесно. І моєму тодішньому конкуренту Шаталову не допоміг навіть адмінресурс, який він використовував, в тому числі коли намагався зірвати підрахунок голосів на 30 дільницях. Які сьогоднішні соціологічні прогнози – я не дуже цікавлюсь, я постійно спілкуюсь з людьми, проводжу зустрічі і знаю, як мене сприймають.
Зрозумійте, вибір, за кого голосувати, у кіровоградців завжди є. Можна взагалі не голосувати за жодного із представлених кандидатів, якщо виборець вважає, що кандидат того не гідний. Тому вибори і називаються виборами!
Я не визначав би переможця заздалегідь, тому що вважаю, що в цьому є велика маніпуляція. Я б спочатку подивився, як проявлять себе кандидати під час агітації та загалом виборчої кампанії. Знову ж таки, я чув багато думок з приводу того, що кандидат від партії Президента буде 100% прохідним. Але я не розумію, чому журналісти продовжують пропагувати цю тезу. Заздалегідь віддавати перемогу будь-якому кандидату – це також політична маніпуляція, яка застосовувалася й під час президентських виборів. І застосовується знову на парламентських.
Я взагалі не бачив доцільності у цих виборах до завершення бойових дій. Зараз головне питання – збереження життя людей, посилення обороноздатності країни, а нам замість цього пропонують вибори. А з огляду на попередній склад списочників і мажоритарників, які йдуть до Верховної Ради, коли, наприклад, округ сина здається під батька, або ж цілі округи здаються одній родині, я думаю, що якісний склад нового парламенту буде низьким. І конструктивної роботи буде мало. Її, фактично, не було й за нинішнього скликання. За ці два роки з п’яти Верховна Рада працювала ефективно не більше двох місяців. Спочатку були блокування трибуни, потім були бійки, потім кулуарні домовленості.
Після усунення від влади режиму Януковича ситуація в парламенті не поліпшилася взагалі. Я, як бізнесмен у минулому, взагалі не розумів, що я там роблю. Просте питання, яке можна було вирішити за п’ять хвилин голосуванням, вирішувалося днями і навіть тижнями. Я особисто написав кілька законів, які досі стоять у порядку денному. Яким чином формується  перелік законів, що вносяться на пленарний тиждень – зрозуміти складно. На мій погляд, така робота вкрай нефективна.
Я вважаю, що склад нової Верховної Ради має бути більш фаховим та професійним. На даний момент я не бачу для цього передумов. Поки що партії змагаються між собою в залученні до своїх списків героїв, співаків, акторів. Як буде в майбутньому – покаже час. Тому я вирішив, що можу бути більш корисним тут – у Кіровограді. І в подальшому працюватиму для потреб міста.
– Ми зараз спостерігаємо, як практично усі політичні партії починають спекулювати на ситуації в країні і в перші номери своїх списків запрошують військових. Чи вплинуло це теж на ваше рішення не йти до Верховної Ради? Як ви взагалі до цього ставитеся?
– Я хотів би сказати, що політичним партіям треба серйозно ставитись до підбору кандидатів і не піддаватись впливу моди, а все ж таки робити прагматичні кроки. До партій ідуть герої АТО: комбати, впливові представники військових формувань. Це добре, інтереси військових мають бути представлені у парламенті. Але, на мою думку, хто і як це робитиме, повинні визначати самі військові, а не політичні лідери.
Я думаю, що у найближчому майбутньому обов’язково з’явиться політична сила або ж потужна громадська організація, яка представлятиме інтереси учасників АТО. На сьогодні їх уже десятки тисяч. Але ініціаторами створення такої організації повинні бути саме учасники АТО. У нас взагалі війна ще не скінчилась, і всі наші герої ще знаходяться на фронті. Вони теж мають право прийти з війни і взяти участь у виборах.
У нас уже багато волонтерів, які зараз роблять для армії більше, ніж Міністерство оборони. А де вони? Чому політичні партії не беруть у списки волонтерів? Або ж не запрошують на роботу у виконавчу владу. Як кажуть самі військові, вони хотіли б, щоб саме такі люди керували Міністерством оборони. Вони дуже добре знають логістику, ціни на воєнне спорядження, військову номенклатуру. Але ж їх знову не запрошують. Запрошують своїх.
Такий підхід до формування списків став однією з причин, чому я вирішив не балотуватися до Верховної Ради.
– Як ви плануєте допомагати кіровоградцям не маючи депутатського мандата? Все ж таки, повноваження народного депутата дають більше  можливостей, впливу…
– Депутатський мандат для мене ніколи не був самоціллю, хто б що не казав. Я ніколи не ховався за депутатський мандат, я завжди був поряд з людьми, я постійно спілкуюсь з кіровоградцями. І не важливо, яким буде спілкування – з незручними запитаннями чи  зауваженнями, я завжди дивлюся людям в очі. Я переконався в тому, що депутатський мандат не є головним для вирішення усіх питань округу. Я можу допомагати людям і без нього і хочу це довести.
Починаючи з квітня, в період коли законотворча діяльність стала більш повільною і перебувати в Раді щоденно вже не було потреби, я почав більш інтенсивно зустрічатися з кіровоградцями і почув дуже багато правильних докорів на адресу Верховної Ради. Люди казали: ну, чого ви туди йдете, хоча я ще не збирався балотуватись і не був кандидатом, і не думав про виборчу кампанію. Люди також казали: там, що корито, ви, що, до корита хочете допастися чи не наїлися? Так от я кажу, що Верховну Раду, як корито ніколи не розглядав, ні копійки з державного бюджету я не взяв. Тому я хочу показати, знову ж таки, що це не головне, а лише однин із інструментів захисту  інтересів мешканців округу. Наголошую: одним з інструментів, але не єдиний.
– Від початку антитерористичної операції ви активно опікуєтеся нашими військовим. Крім того, що ви багато допомагаєте нашим хлопцям фінансово, ви зрушили з місця питання добудови будинку на 70 квартир, що знаходиться на розі Конева-Попова. Чи зможуть родини наших загиблих  військовослужбовців отримати житло?
– В умовах війни – а інакше я не називаю те, що відбувається на сході країни, – я вважаю своїм обов’язком більше уваги приділяти проблемам військових у Кіровограді. Ми маємо понад три тисяч мобілізованих в області, понад півсотні загиблих, більше двадцяти з них – саме у місті Кіровограді, і є дуже багато проблем з цим пов’язаних. Разом із громадською організацією «Рідний Кіровоград» та волонтерами допомагаємо їх розв’язувати.
При своїй громадській приймальні я організував штаб юридичної допомоги військовослужбовцям. Він працюватиме й надалі, поки кожен учасник АТО не отримає все, що йому належить за законом – пільги і компенсації, земельні ділянки тощо. Це питання я контролюватиму, незалежно від того, чи матиму статус нардепа. У нас  працюють фахові військові юристи, які знають, як добитись від Міноборони, а також інших органів влади виконання чинного законодавства. Підсумовуючи, зазначу: я вважаю, що набагато простіше організувати конкретні справи перебуваючи у Кіровограді.
Зараз надважливим питанням для наших бійців є отримання статусу учасника бойових дій. Ця процедура доволі складна. Я звертався  неодноразово і до Кабміну, і до Міністерства оборони.
Мені вже надали порядок, як це має відбуватись, інформацію про те, що засновано відповідну агенцію (Державну службу з питань інвалідів та учасників АТО – ред.). До речі, її очолює кіровоградець. У мене є надія, що ці питання вирішуватимуться оперативно і згідно із законом.
– Ви першим підняли на загальнодержавний рівень питання забезпечення кіровоградських військових, що беруть участь в АТО, житлом. Яка зараз ситуація, чи є позитивні зрушення?
– Питання  добудови будинку для військових в Кіровограді для мене є принципово важливим. На даний момент на Кіровоградську область виділено 1,7 мільйона гривень за розподілом Кабміну. Визначено, що цього повинно вистачити на 5 квартир, тобто майже 400 тисяч гривень на сім’ю.  На мій погляд, цього замало з огляду на ціни на житло та їх зростання. А у нас же не п’ять родин загиблих, у нас їх десятки.
Я вже звертався до прем’єра з відповідним клопотанням, його задовільнили, і тепер треба добитися, щоб кошти на добудову будинку по вулиці Конєва, 16/17 були закладені в державному бюджеті.  Потрібно близько 10 мільйонів гривень. Якщо розділити їх на 70 квартир, то на одну з них припаде значно менше, ніж 400 тисяч гривень. Квартири зможуть отримати й інші військові, які цього заслуговують. Маю вже гарну новину – міністр оборони Валерій Гелетей повідомив мені, що фінансування будівельних робіт уже  включено в бюджет міністерства на 2014 рік. На даний момент Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ вже проводить експертизу будинку.
(Від редакції. Після запису інтерв’ю Андрій Табалов повідомив, що йому надійшла відповідь з Мінрегіонбуду стосовно експертизи будинку по вулиці Конєва, 16/17. Відповідь – позитивна, тобто будинок пройшов експертизу. Відтепер наступний крок – оголошення Міністерством оборони тендеру на добудову цього житла.
 Як зазначив нардеп Андрій Табалов – це ще не перемога, але гарний позитивний сигнал про те, що питання зрушилось із мертвої точки. Він також зазначив, що це питання є принципово важливим для всього міста).
– Ви вже багато разів і на сесіях міської ради, і в своїх інтерв’ю говорили про роботу комунальних підприємств, про те, що треба примусити ЖЕКи та КРЕПи працювати та звітувати перед людьми. Як ви збираєтеся втілювати ваші пропозиції зараз?
– Контролювати комунальні служби міста – це спільна ініціатива, яку я буду реалізовувати разом з громадською організацією «Рідний Кіровоград». У цьому напрямку ми вже почали працювати. Громадська організація розробила анкету, в якій кіровоградці можуть вказати на найбільші проблеми міста, чим саме вони не задоволені.
Ви знаєте, що за останні кілька років проводилося вже три комунальні реформи. Нині  новим складом виконкому  запроваджується чергова реформа. Проголошено дуже гарні ідеї. Найголовніше те, що для збільшення коштів на безпосереднє утримання будинків мають скоротити адміністративний апарат ЖЕКів. Ми з активістами «Рідного Кіровограда» передаємо побажання і вимоги людей до виконкому, до профільного управління, до ЖЕКів. Ці вимоги вони нам повідомляють під час зустрічей. Зазначу, що лише один начальник ЖЕКу погодився зі мною особисто прийти на зустріч з кіровоградцями. Це дуже прикро, бо я вважаю, що не народний депутат України повинен ходити по людях і питати, які у них є комунальні проблеми. Це повинні робити самі чиновники, керівники комунального господарства, зокрема й начальники ЖЕКів.
На даний момент ситуація склалася така: люди бідкаються, у них є проблеми з ремонтом під’їзду, даху, водомережі. Вони пишуть листи, записуються на прийом, а їх просто «відфутболюють» чиновники, які там утримуються на наші з вами кошти. Хіба це правильно? Я вважаю, що такі люди повинні самі ходити по будинках і цікавитися бідами людей, чим їм допомогти. Люди чекають нормального ставлення до них.
Отже, ми будемо контролювати дії чиновників, як вони реагують на звернення громадян, як використовують комунальний бюджет. Я хочу, щоб до мене приєднувалися усі небайдужі кіровоградці, адже ми можемо обирати кого завгодно, найкращих депутатів, талановитих мерів, але якщо не змусимо їх працювати на нас, нічого гарного не буде. Повірте мені, це дуже важливо!
– Під час останнього засідання Верховної Ради ви голосували за Закон «Про очищення влади». Ви плануєте брати участь в його реалізації?
– Я слідкуватиму за тим, щоб цей закон почав діяти в Кіровограді, адже я теж не раз стикався з корумпованими суддями та чиновниками. Навіщо нам говорити про корупцію в Києві, якщо ми повинні бачити і контролювати чиновників тут, в місті і в області? Корупціонери не повинні бути у владі, а тому я за люстрацію відкриту і прозору за участі громадськості. Але тут дуже важливо чітко розуміти, хто буде проводити люстрацію, щоб  закон про люстрацію не став у чиїхось руках інструментом тиску на тих, хто абсолютно не винен і не має жодного стосунку до зловживань державною владою.
– Ви говорили, що не збираєтесь іти з політичного та громадського життя міста. Чи означає це, що в разі проведення виборів кіровоградського міського голови, ви візьмете в них участь?
– Я не відкидаю такого варіанту, але про нього ми поговоримо пізніше.  
Ольга МАКСЮТА