ПОЛІТИКА

Міністерські нагороди знайшли героїв і антигероїв Кіровоградщини

Саме в такій інтерпретації спадає на думку заїжджений журналістський штамп, коли читаєш прізвища відзначених нагородною зброєю Міністерства внутрішніх справ України представників Кіровоградщини і причетних до неї колись за посадами осіб.

Оприлюднена в публікації від 13 січня «Кому Аваков подарував 400 стволів» «Української правди» інформація - не менш скандальна від тієї, що вже раніше оприлюднювалася журналістами з приводу нагородження вогнепальною зброєю Міноборони, якої удостоїлася до свого дня народження дружина Міністра інформаційної політики та кума Президента Яна Коноп за, як зазначено в наказі Степана Полторака, «…визначні заслуги в зміцненні обороноздатності України, зразкове 

В «Асоціації власників зброї» вважають, що виокремлення осіб, зокрема, екс-прем’єра Арсенія Яценюка, та інших посадовців, які не брали участі у військових діях, не надавали для потреб військових власний транспорт та не є військовослужбовцями, - це дискримінація інших громадян України. І навіть підготували зразок заяв до Міністра оборони з проханням забезпечити рівність прав громадян і видати зброю всім заявникам. Але, як не важко здогадатися, в міністерстві заявили, що заохочення окремих осіб за особливі заслуги на службі і в роботі жодним чином не порушує права інших українців, і що нагородження відомчою відзнакою не може проводитися на підставі звернення самої особи. Тож активісти громадської організації отримали лише письмову подяку за активну громадянську позицію та побажання здоров’я від начальника одного з департаментів Міноборони, навіть без конкретизації особливих заслуг, які гарантують такі подарунки…

Міністр Аваков, відповідаючи на закиди журналістів, стверджував, що серед нагороджених чимало людей, які допомагали армії та були учасниками Майдану. Але за якими критеріями відбирали і в Міністерстві внутрішніх справ і в Міністерстві оборони, хто допомагав більше, а хто менше, і чий внесок у Революцію гідності більший – не відомо, як і скільки серед нагороджених – не мають відношення ні до Майдану, ні до армії.

Не менше запитань виникає, якщо навіть побіжно промоніторити прізвища нагороджених не з «першого ешелону», а з регіонів, зокрема, від Кіровоградщини. 

Так, в оприлюдненому «УП» списку фігурує щонайменше п’ятеро представників області і пов’язаних із нею людей. І якщо появу в ньому нардепа від «Народного фронту» Олександра Горбунова можна пояснити тим, що він допомагає військовим, а присутність командира третього полку спеціального призначення Олександра Трепака взагалі не потребує пояснень, то прізвища трьох інших викликають щонайменше ступор, а їхні фото у 2014-му висіли «прикрашали» в’їзд тоді ще до Кіровограда разом із красномовним написом «персони нон-грата».

Мова про колишнього очільника УМВС у Кіровоградській області Костянтина Пожидаєва, при якому майданівцям «шили» липові справи. Його нагороджено "Beretta 92 FS". А також серед тих, «хто заслужили» нагородні стволи - організатори кіровоградського Антимайдану 26 січня 2014-го року – колишній голова ОДА часів Януковича та протеже Ларіна – Андрій Ніколаєнко і його заступник та координатор тітушок, які били гумовими молотками учасників Народного віче, - Олександр Чернявський. Першого в 2014-му люстрували, а в 2015-му нагородили як радника міністра на громадських засадах.

Ніколаєнко ж отримав нагороду як перший заступник голови Донецької ОДА фактично через три місяці після того, як тікав із революційного Кіровограда. Олександр Чернявський -як радник голови Донецької ОДА в липні 2014-го. Тобто у той час, коли правоохоронці заявляли, що не мають змоги допитати Ніколаєнка і Чернявського в справі побиття та переслідувань майданівців, міністр Аваков нагородив їх вогнепальною зброєю.

Колега Авакова – міністр оборони Степан Полторак взагалі на тему нагородної зброї говорити відмовляється, заявивши «Слідству. Інфо» дослівно: «Будете ви знати чи не будете ви знати, кого я нагородив – вам легше точно не буде». 

На жаль, інсайдерської інформації щодо нагороджених ним представників області поки що немає, але з відкритих джерел відомо, що перед Новим роком вогнепальну зброю від Міністра оборони отримали двоє представників місцевої «Батьківщини», сподіваємось, не через приналежність до цієї партії. Хоча, якби тільки за це, то навряд чи, хтось уже здивувався б. А враховуючи те, що Степан Полторак визначає власників «стволів» не ткнувши пальцем в небо, а з чиєїсь подачі тут на місці, не виключено, що не обійшлося без сприяння голови обласної ради і за сумісництвом голови обласної організації «Батьківщини» Олександра Чорноіваненка. 

Як би там не було, а щасливими власниками зброї стали депутат міської ради Дмитро Терзов і член бюро обласної організації «Батьківщини» й голова місцевого осередку «Спілки українських офіцерів» Ігор Ковтуненко. 

В цілому волонтери й військові цілком нормально поставилися до нагородження Терзова за допомогу армії, хоч і не розуміють, хто і як визначав, що його внесок більший від інших. А от при згадці Ігоря Ковтуненка багато хто з волонтерів і військових, на наше здивування, запитували, хто це такий. І якщо охарактеризувати коротко, то постать достатньо неоднозначна.

Незважаючи на те, що очолює «Спілку українських офіцерів» і свого часу публічно називав колишнього голову ОДА Олександра Петіка «нє мужчіной», так толком і не пояснивши чому, на відміну від останнього, який добровільно вступив у лави «Айдару», вирішив, що місце такого «мужчіни» як він сам, у тилу, а не на передовій.

Колишній очільник міської «Батьківщини» Іван Марковський торік в інтерв’ю двом місцевим виданням – тижневику «З перших уст» та сайту «Рідний край» недвозначно заявив, що роль Ігоря Ковтуненка в партії полягає у тому, щоб допомогти нинішньому очільнику обласної «Батьківщини» та обласної ради Олександру Чорноіваненку заручитися підтримкою керівників силових та інших структур, «врегульовуючи» спеціально організовані акції протесту, а також впливати на тих, із ким він не знайшов спільної мови.

Так, Ігор Ковтуненко брав активну участь у пікетуванні обласної прокуратури з вимогою відставки тодішнього її керівництва нібито через нерозслідування ним злочинів проти майданівців. Але відколи на посаді прокурора області дружній до Олександра Чорноіваненка Анатолій Коваленко, пікетування чомусь не поновлюється, хоча справа майданівців закінчилася пшиком. Практично за тим же сценарієм і з тими ж учасниками було призначено керівником управління МВС Анатолія Вітюка.
Також у 2014-му правоохоронними органами було порушено справу за фактом погроз дружині фермера з Петрового Олександра Поворознюка групою осіб на чолі з Ігорем Ковтуненком. За інформацією низки ЗМІ, які посилалися на слова фермера, Ковтуненко з озброєними чоловіками зупинили її машину серед поля та вимагали, щоб приїхав чоловік. При цьому погрожували розправою, вимагали гроші. Сам Ігор Ковтуненко в коментарі щодо цього інциденту заявив, що всього лише хотів попросити грошей для військових. Але з якою саме метою насправді та чому саме у такий спосіб озброєні чоловіки серед поля «просили» гроші в беззахисної жінки, досі достеменно не відомо, оскільки правоохоронці поклали її, як то кажуть, під сукно.

Ми направили запит до Міноборони з проханням оприлюднити прізвища всіх земляків відзначених нагородною зброєю, аби порадіти за тих, хто як Олександр Трепак отримав заслужену нагороду і водночас знати тих, хто може з пістолетом в руках «просити» гроші або ж «захищатися» як Сергій Пашинський. Однак, як показує досвід колег із центральних ЗМІ, в названому відомстві дуже цікаво трактують закон про захист персональних даних і можуть зробити із прізвищ нагороджених таємницю. 

Сергій бОНДАРЕНКО