ПОЛІТИКА
Україну – в НАТО!
- Останнє оновлення: 12 вересня 2014
З моменту анексії Криму Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен та інші очільники Північноатлантичного Альянсу неодноразово засуджували агресивні дії Росії проти України та підтримувати суверенітет, незалежність і територіальну цілісність нашої держави, наголошуючи, що Україна має усі шанси і підстави набути члентства в НАТО вже ближчим часом.
НАТО припинило всі види співпраці з Росією, а також підтримало санкції Євросоюзу проти Росії. На початку квітня 2014 р. на засіданні КУН на рівні міністрів закордонних справ була досягнута домовленість про реалізацію Програми невідкладних і довгострокових заходів, спрямованих на поліпшення здатності України гарантувати власну безпеку.
Особливі сподівання Україна покладала на саміт НАТО в Південному Уельсі (містечко Ньюпорт) 4-5 вересня ц.р., на який було запрошено Президента України П. Порошенка. В перший день саміту П. Порошенко зустрівся з лідерами п'яти провідних західних країн - США, Великобританії, Німеччини, Франції та Італії, а також взяв участь у засіданні Комісії «Україна-НАТО». Інформація про те, що 5 вересня Україна може домовитися з сепаратистами про припинення вогню, не стільки допомогла П. Порошенку, як нашкодила, тому що більшість учасників саміту почали обговорювати цю новину значно більше і детальніше, ніж говорити про реальну допомогу Києву.
Складається таке враження, що напередодні саміту НАТО В. Путін навмисне пішов на тимчасове і фальшиве перемир’я на Донбасі, щоб у такий спосіб мінімізувати для себе негативні наслідки цього саміту. Слід зазначити, що певною мірою йому це вдалося. Взагалі, схоже, що лідери низки європейських країн готові погодитися на будь-які мирні умови, навіть за рахунок національних інтересів України, аби тільки позбавитися «головного болю» від небезпечної конфронтації з Росією. Але це дуже недалекоглядна політика, яка може завдати щонайменше значної шкоди Європі, якщо Путіну вдасться відновити Російську імперію за рахунок поглинання України. Виникає питання: скільки українців має ще загинути і скільки української території війська і бандити Путіна мають захопити, щоб у Європі нарешті зрозуміли, що українці сьогодні захищають не тільки Україну, а й всю Європу?
Надзавданням П. Порошенка була спроба домовитися про постачання в Україну оборонних озброєнь, зокрема високоточної зброї. 4 вересня, після завершення першого дня роботи саміту, П. Порошенко під час спілкування з пресою заявив, що нібито вдалося досягнути домовленості на двосторонньому рівні з окремими країнами-членами НАТО щодо військово-технічної співпраці, в тому числі про постачання в Україну летального та нелетального озброєння, включаючи високоточну зброю. Однак, крім П. Порошенка про досягнення такої домовленості за два дні саміту ніхто із лідерів держав та інших офіційних осіб більше не говорив.
Із 113 пунктів Підсумкової декларації саміту НАТО в Уельсі (Wales Summit Declaration) 11 стосуються ситуації в Україні. Зокрема в декларації йдеться про те, що країни-члени Альянсу залишаються єдиними у підтримці суверенітету і територіальної цілісності України і рішуче засуджують російську незаконну анексію Криму та дестабілізацію східної України. Проте, крім звичних хоча й доволі жорстких заяв про моральну підтримку Києва і засудження Москви, ці пункти не містили жодної конкретики стосовно поставки оборонних озброєнь в Україну.
З іншого боку, постачання озброєнь в країни, де ведуться бойові дії ніколи не афішувалися, тому не можна виключати, що домовленості з деякими країнами про поставки озброєнь в Україну все ж досягнуті, але про це наші партнери напевно уникають говорити. Втім, президент Польщі Б. Комаровський, який у перший день саміту мав окрему зустріч з П. Порошенком, заявив, що Польща могла б надати озброєння Україні, якби П. Порошенко про це попросив, але він цього поки що не зробив. Тут хотілося б зазначити, що на складах і військових заводах в Україні важких озброєнь більше, ніж достатньо, але чомусь їх досі бракує на фронті.
Канцлер Німеччини А. Меркель виступає проти постачання озброєнь в Україну, аргументуючи це тим, що вона не вірить у можливість розв’язання «українського конфлікту» військовими засобами. Проте напевно фрау А. Меркель вірить у розв’язання курдського конфлікту на Півночі Іраку, оскільки її уряд ухвалив рішення до кінця вересня відправити курдським солдатам зброї та спорядження на загальну суму у 70 млн. євро. Крім того, Німеччина виділить додатково 50 млн. євро гуманітарної допомоги іракським курдам. Надання допомоги іракським курдам офіційний Берлін пояснює існуванням терористичної небезпеки для Європи з боку бойовиків «Ісламської держави». Напевно фрау А. Меркель не вважає російських терористів і бойовиків ДНР та ЛНР надто небезпечними для Європи.
До речі, під час зустрічі П. Порошенка з Б. Обамою 29 серпня в Брюселі, останній також заявив, що США «не ухвалюватиме рішення про військову допомогу Україні». Натомість він закликав європейську спільноту чинити тиск на Росію. Як і А. Меркель, Б. Обама вважає, що «українську проблему» не можна вирішити у військовий спосіб. Як відомо, чимало американських сенаторів і конгресменів жорстко критикують Б. Обаму за його «страусину політику».
Країни Альянсу надали гарантії перерахування 15 млн. євро в 4 новостворені трастові фонди НАТО для України, за допомогою яких НАТО планує допомогти Україні модернізувати свою армію. Ці кошти, обсяг яких згодом може бути збільшено, призначаються на методичну допомогу, матеріально-технічне і програмне забезпечення, модернізацію системи зв’язку та інформатизації ЗС України, а також проведення тренінгів для українських військовослужбовців. Деякі країни НАТО погодилися прийняти на лікування та для реабілітації поранених українських військових, а також зобов’язалися поставляти в Україну медобладнання і ліки. З огляду на ту обставину, що на звільнених від терористів територіях лишилася велика кількість нерозірваних мін і бєприпасів, деякі країни Альянсу погодилися допомогти Україні у проведенні так званого «гуманітарного розмінування» шляхом підготовки українських фахівців і надання спецтехніки.
Нещодавно Київ офіційно звернувся до США про надання Україні статусу основного союзника США поза рамками НАТО, однак на разі немає інформації про те, щоб це питання обговорювалося між П. Порошенком і Б. Обамою на саміті НАТО чи в його кулуарах. Ймовірно, що це питання може обговорюватися під час візиту П. Порошенка до Вашингтону 18 вересня. На разі відомо, що на даний час в Конгресі США пройшов два читання і перебуває на стадії прийняття проект закону США № 2277 «Акт про запобігання агресії з боку Росії 2014», в ІІІ Розділі якого визначається формат і зміст надання військової допомоги Україні, як основному союзникові США поза рамками НАТО.
На наше глибоке переконання, лише вступ України до НАТО може врятувати нашу країну від російської агресії. Для цього Верховній Раді необхідно якомога швидше ухвалити представлений Урядом проект закону про скасування позаблокового статусу нашої держави і відновлення курсу на вступ до НАТО. Крім цього, як пропонує Ю. Тимошенко, 26 жовтня, в день парламентських виборів, слід паралельно провести загальнонаціональний референдум про вступ України в НАТО. Але до цього ще необхідно ухвалити Виборчий кодекс і нову редакцію закону про загальнонаціональний референдум, який би відповідав вимогам Венеціанської комісії.
На думку багатьох політологів, шанси вступу України в НАТО на сьогодні надзвичайно високі. По-перше, для цього Україна виконала майже всі вимоги Альянсу. По-друге, переважна більшість країн НАТО хоче бачити Україну союзником. По-третє, сьогодні українці як ніколи хочуть щоб Україна якомога швидше вступила до НАТО. Так, згідно з останніми соціологічними даними центру Разумкова, ще в червні «за вступ до НАТО» висловилося понад 40% українців. У 2012-му таких було трохи більше ніж 10%. Якби таке дослідження було проведено сьогодні, то за вступ України до НАТО висловилося б не менш як 50-60% респондентів.
Отже, Україну – в НАТО!
Олексій Волович, кандидат історичних наук, екс-директор Регіонального філіалу НІСД (2003-2011 рр.) в Одесі
