ПОЛІТИКА

До чого тут Марко Лукич?

Я розумію невдоволення тих, хто не дочекався повернення Кіровограду його історичної назви, бо й сам гадав, що нинішні реформатори не вдадуться до повторення досвіду комуністів, коли той же Кіровоград перейменовувався тричі заради «революційної доцільності». Тієї доцільності, прикриваючись якою знищували не тільки назви, а й мільйони людей. Та сталося те, що сталося, і тепер наше місто носить ім'я одного із засновників українського професійного театру, режисера, автора відомих п’єс, нашого земляка Марка Лукича Кропивницького. Із запропонованих «антиєлисаветградських» варіантів це, очевидно, найудаліший, а відтак у нього є чимало шансів закріпитися надовго, а може, й назавжди.
Як відомо, противники нової назви «Кропивницький» не хочуть миритися з нею й шукають різні способи, в тому числі й судові, її скасування. І це не було б чимось неординарним, якби не намагання очорнити Марка Лукича, поставити під сумнів його творчість і заслуги. А саме на це розраховують деякі політсили. Так, в обласній газеті «21-й канал», власники якої не втомлюються всюди говорити про свій патріотизм, восьмого вересня з‘явилася публікація «Іван Франко про «небагатий драматичний талант» Кропивницького». Замість авторського матеріалу подається всього лиш відгук І. Франка на появу першого тому драматичних творів «славнозвісного по всій Україні артиста драматичного» (визначення І. Франка) без будь-яких коментарів і пояснень. Відгук написано ще в позаминулому столітті, а згадано нині заради оприлюднення такого висновку: «Збираючи докупи все сказане о драмах п. Кропивницького, ми бачимо, що, окрім пречудової бесіди і набутої театральною практикою зручності до аранжовання сценічних ефектів та уподобаннях в виставних і пестрих картинах, властивого драматичного характеру у нього не багато».

Отже, противники нової назви не вибрали нічого кращого, як розпочати дискредитацію самого Марка Лукича, використовуючи для цього іншого морального авторитета. Цинічно й бридко. Адже Марко Лукич Кропивницький ніколи навіть не натякав, що хотів би, аби його ім‘я було увічнено в назві рідного йому міста, але якщо так сталося, то при чому тут він?

Не знаю, як відреагують на цю провокацію артисти театру імені Кропивницького. Виходить, тепер треба міняти назву їхнього театру. І зватися він має так: драматичний театр імені офіційно неіснуючої Партії регіонів. Ну, є ж в сусідній, але не дружній нам Росії театр імені Лєнінського комсомола.

Браво, колеги! Ви молодці – правильним шляхом ідете, товариші!

Валерій М‘ЯТОВИЧ
P. S. Не варто дивуватися, якщо і в наступних випусках «21-го каналу» прочитаємо чергове «викриття» Марка Лукича. Наприклад, що нібито він давав чиновникам хабарі, та й власником будинку в Єлисаветграді став якось дивно…
В. М.