ПОЛІТИКА

Щоб Україна була успішною, нам треба засвоїти кілька уроків

Відзначаємо 25-річчя української державної незалежності, але слід пам‘ятати, що з історичного погляду дата ця умовна. Правильніше було б говорити не про проголошення, а про відновлення державності. Я вважаю, що всі наші нинішні урочистості варто проводити під гаслом: «Від Київської Русі – до європейської України!». Бо ж так і є: ми спадкоємці княжої Русі, Козацької держави, УНР. УРСР була квазі-державним утворенням, проте в 1991 році ми успадкували її державний апарат, бюрократію, бо ж іншої тоді не було… Одне слово, пам‘ятай, Україно, про свою історичну пуповину!
Було б дивно, якби Росія не намагалася ліквідувати нас як державу. Свого часу вона анексувала нашу історію, а тепер без Києва у неї ніяк не складаються пазли. Нічого в неї, зрештою, не вийде. Бо ми в тяжких випробуваннях стаємо сильнішими. Платимо страшну ціну, проте яка нація здобувала свободу без жертв, без героїв?

Звісно, хотілося б, щоб Україна була іншою – не розшарпаною купкою жадібних олігархів, а заможною, авторитетною. Ви ж подивіться: ми – злиденна країна, якою правлять мільйонери і мільярдери! Про яку соціальну справедливість і яке верховенство права можна говорити?! А вихід один: іншим має ставати саме суспільство. І ми змінюється, стаємо дужчими. Враження таке, що саме зараз ми переживаємо кульмінацію боротьби старого й нового. Олігархічна система опирається, захищає свої привілеї. І це боротьба не на життя, а на смерть. У ній вирішується, яким буде завтрашній день України.

Для того, щоб Україна була успішною, нам треба засвоїти кілька уроків.

1. Не уповаймо на те, що хтось нам допоможе. Ніхто не буде боротися за нас, якщо ми самі не навчимося відстоювати себе. Допомагають тим, хто бореться, а не тим, хто нарікає на лиху долю.

2. Треба ставати сильними економічно, мілітарно, культурно, психологічно.

3. Щоб бути сильними, потрібна національна консолідація довкола великої мети. Така мета є – європейська Україна. Нас ніхто не зможе подолати, якщо ми не знищимо себе самі.

4. Долаймо свою анархічність, остерігаймося популістів, культивуймо право і закон – той, що один для всіх.

24 серпня 1991 року я був серед тих, хто голосував за незалежність. Пишаюсь цим. І вірю, що наш непростий досвід допоможе нам як нації самореалізуватися, стати успішною країною.

Володимир ПАНЧЕНКО