ПОЛІТИКА

Українське питання на саміті НАТО у Варшаві

8-9 липня у Варшаві проходив 27-й саміт НАТО за участі 18 глав держав, 21 глави урядів, 41 міністра закордонних справ і 39 міністрів оборони з 28 країн-членів Альянсу, а також 26 країн-партнерів. Саміт НАТО у Варшаві набув особливої актуальності в умовах загострення проблем у Європейському Союзі в результаті майбутнього виходу з нього Великої Британії, а також на тлі агресії РФ проти України. До цього слід додати крайнє загострення нестабільності і екстремізму в Північній Африці і на Близькому Сході, а також виникнення в результаті цього міграційної кризи у Європі.
Робота саміту завершилася засіданням Комісії Україна-НАТО за участі президента України П. Порошенко. Незважаючи на те, що «українське питання» обговорювалося в кінці саміту НАТО, воно було пріоритетним у його роботі, що знайшло своє відображення в прийнятих документах, зокрема, в підсумковій Варшавській декларації НАТО (Warsaw Summit Communique) і Спільній заяві Комісії Україна - НАТО.

У вищезазначених документах міститься заклик до Росії припинити політичну, військову та фінансову підтримку бойовиків на Донбасі і виконати свої зобов'язання відповідно до Комплексу заходів щодо виконання Мінських домовленостей, включаючи виведення російських військ і військової техніки з території України, і дозволити Україні відновити повний контроль над своїм державним кордоном.

У Декларації йдеться про те, що незважаючи на продовження Росією порушення суверенітету України, її територіальної цілісності і незалежності, уряд України домагається прогресу в здійсненні широкомасштабних реформ в напрямку європейських і євроатлантичних стандартів. Учасники саміту схвалили дії України в боротьбі з корупцією та проведення реформи судової системи і децентралізації.

Намір України впровадити принципи і стандарти НАТО в рамках Стратегічного оборонного бюлетеня (план реформування оборонної сфери України, що розроблявся спільно з фахівцями НАТО) буде сприяти більшій сумісності між збройними силами НАТО і України. Цей документ визначить напрямки, в яких Україна отримає допомогу Альянсу – консультативну та фінансову.
Учасники саміту НАТО заявили про свій намір і далі надавати Україні стратегічні консультації та практичну підтримку в реформуванні сектора безпеки і оборони відповідно до Комплексного пакету допомоги з метою посилення допомоги НАТО. Комплексний пакет допомоги містить більше 40 напрямків, на яких НАТО буде підтримувати Україну в реформуванні, здійснюваному українським урядом. Цей пакет включатиме консультації і практичну допомогу в сфері логістики та стандартизації, військово-технічного співробітництва, кібернетичного захисту, медичної реабілітації, стратегічних комунікацій.

Генсек НАТО Йенс Столтенберг вважає, що окремі держави-члени Альянсу можуть надавати Україні військову допомогу, в тому числі, поставляючи летальні озброєння в форматі двосторонніх відносин з Києвом. На сьогодні кілька країн-членів НАТО розглядають питання про надання Україні летального зброї. За деякими даними, це США, Канада, Великобританія, Німеччина, Туреччина і Польща.

Під час зустрічі з генсеком НАТО Йенсом Столтенбергом президент П. Порошенко зазначив, що за останні два роки у сфері зміцнення безпеки і оборони України було зроблено набагато більше, ніж за останні двадцять років, що значно наблизило Україну до критеріїв членства в Альянсі. Однак при цьому Йенс Столтенберг зазначив, що загрозою для проведення військових реформ в Україні може стати корупція. «Важливою частиною військових реформ є боротьба з корупцією. Вона просто необхідна, оскільки руйнує всі зусилля з модернізації та вдосконалення армії та оборонних структур», – заявив він.
Лідери країн НАТО підтвердили свою тверду прихильність подальшому розвитку Особливого партнерства між НАТО і Україною, що сприятиме розвитку стабільної, мирної та неподільної Європи. В рамках Варшавського саміту НАТО відбулася зустріч у форматі Велика п'ятірка + Україна за участі президента П. Порошенко, президента США Б. Обами, канцлера Німеччини А. Меркель, президента Франції Ф. Олланда, прем'єр-міністра Великої Британії Д. Кемерона і прем'єр-міністра Італії М. Ренці, під час якої обговорювалося питання імплементації Мінських домовленостей. Слід зазначити, що в підсумковому документі Комісії Україна-НАТО та під час зустрічі у форматі Велика п'ятірка + Україна було чітко вказано, що політична частина Мінських угод, включаючи проведення виборів, може бути втілена тільки після створення необхідних умов безпеки.

Отже, можна зробити висновок, що після тривалих коливань і роздумів НАТО перейшло в контрнаступ проти російської агресивної політики. Україна отримала потужну військово-політичну підтримку, що допоможе нам вистояти в конфронтації з путінською Росією. За словами президента П. Порошенка, результати, яких українській делегації вдалося досягти на саміті НАТО у Варшаві, «відкривають перед нами дуже гарні перспективи».

Олексій ВОЛОВИЧ, політичний аналітик