ПОЛІТИКА
Чи готова «ящірка» скинути свого «хвоста»?
- Останнє оновлення: 22 червня 2016
Історія з депутатом Олександром Онищенком (Кадировим), якого підозрюють за кількома кримінальними статтями, перебуває ще тільки на стадії зав‘язки. Є десять заарештованих «компаньйонів»; сам Онищенко робить вигляд, що він ні в чому не винен – просто комусь захотілося відібрати в нього бізнес, каже депутат…
Які будуть продовження, прогнозувати важко. Зрозуміло лише, що для президента, генпрокурора, НАБУ настав момент істини. Потрібні «посадки». Потрібна «велика риба». І тому, що ліміт довіри суспільства до влади вичерпується, і тому, що без подолання корупції Україна не зможе просуватися вперед.
Усе це так, от тільки жаль, що в 2014 р., коли Петро Порошенко посів найвищу посаду в державі, не було зроблено дуже важливу (обіцяну кандидатом у президенти Порошенком!) річ: вибори до парламенту обов‘язково треба було проводити за відкритими списками, залишивши змішану систему для історії. Начебто до того все і йшло, проте ні – мажоритарники залишилися. І ми бачимо їх тепер у парламенті. Це переважно люди великого капіталу (козака Гаврилюка й генерала Чумака до них не відношу), яким усе одно, під яким партійним прапором «рости і діяти». Їм аби бізнес був захищений і стрімко примножувався. Усе. От і вся розгадка двох парламентських фракцій «Воля народу» і «Відродження», яким тепер вигідно торгувати своїми голосами. Як це відбувається, ми вже бачили.
Онищенко – теж мажоритарник. Їдучи в Київ через Кагарлик чи Богуслав, я часто бачу його «борди», на яких депутат-коняр (на знімку) розміщує свої вітання зі святами. Він – учорашній регіонал. І якщо його тепер не посадять, то ми його ще побачимо під якимось іншим прапором. Таким усе «по барабану». Аби гроші. Яка там законотворча діяльність! Політика для них – бізнес,
і тільки…
І це велика проблема сучасної України і її президента. Скільки було обіцянок і заяв про необхідність відділити політику й бізнес, а поки що все залишається по-старому. Олігархократія нікуди не поділася. І не видно, коли їй настане кінець. Тим паче, що й нового закону про вибори до Верхов-ної Ради й досі немає. Хоча прийняття його було передбачено коаліційною угодою. Хтось нам відзвітував про її виконання/невиконання?
Олігархічна система – це політика «договірняків»: «Ты мне – я тебе…» По суті, це не що інше, як політична корупція, яка дорого коштує всім нам. Онищенки – частина цієї системи. Системи, що зовсім не так легко, як ящірка, скидає свого «хвоста»…
Володимир ПАНЧЕНКО
