ПОЛІТИКА

Саміт «Великої сімки» в Японії та Україна

26-27 травня Японія приймала лідерів «Великої сімки» вшосте. Загалом із 1975 року це вже був 42-й саміт лідерів країн Group of Seven – G7, яка у 1998 році трансформувалася у «Велику вісімку» після вступу до неї Росії. Проте з 2014 року, після анексії Росією українського Криму, вже третій рік поспіль саміти G7 відбуваються без участі Росії. Цього разу він відбувся на острові Хонсю в префектурі Міе. Крім лідерів країн G7, в саміті взяли участь також голова Європейської ради Дональд Туск і голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер.

Серед питань, які були внесені до порядку денного саміту, важливе місце посідало питання українсько-російського конфлікту. Лідери «Великої сімки» зазначили, що він може бути розв’язаний лише дипломатичними засобами і при повному дотриманні міжнародного права, яке передбачає зобов'язання поважати суверенітет України, її територіальну цілісність і незалежність. Лідери країн G7 підтвердили «засудження незаконної анексії Кримського півострова Росією і політику її невизнання», а також висловили стурбованість продовженням насильства уздовж лінії зітк-нення в порушення домовленості про припинення вогню і закликали всі сторони зробити конкретні кроки, які приведуть до повного припинення вогню, що передбачається Мінськими домовленостями.

Лідери «Великої сімки» закликали всі сторони «виконувати свої зобов'язання без зволікання з метою проведення якомога швидше місцевих виборів в деяких районах Донецької і Луганської областей відповідно до Мінських домовленостей», а також поновили свою «рішучу підтримку повного виконання Мінських домовленостей, роботи «Нормандського формату» і Три-сторонньої контактної групи». Лідери країн G7 висловили сподівання, що «Росія виконає свої зобов'язання і використовуватиме свій вплив на сепаратистів для виконання своїх зобов'язань в повному обсязі».

Лідери «Великої сімки» заявили, що «термін дії санкцій вочевидь пов'язаний з повною реалізацією Росією Мінських домовленостей і повагою до суверенітету України. Санкції можуть бути скасовані лише тоді, коли Росія відповідатиме цим зобов'язанням. Проте, ми також готові вжити додаткових обмежувальних заходів з метою підвищення втрат для Росії, якщо її дії цього вимагатимуть». Водночас учасники саміту визнають «важливість підтримки діалогу з Росією з метою забезпечення дотримання взятих нею зобов'язань, а також норм міжнародного права і досягнення всеосяжного, стійкого і мирного врегулювання кризи».

Передбачаючи неможливість повернення Росії до «Великої вісімки», Москва ще задовго до проведення саміту G7 у Японії почала роз-
повсюджувати інформацію про те, що цей формат міжнародного форуму нібито вичерпав себе і що Росія більше не бачить сенсу у відновленні роботи «Великої вісімки». Як заявив заступник міністра закордонних справ РФ С. Рябков у своєму коментарі ще в середині квітня, «для нашої країни цей формат залишився у минулому і ми не бачимо необхідності реанімувати те, що залишилося в минулому і тому участь Росії у «Групі восьми» для нас є абсолютно неактуальним питанням».

Антисанкційну кампанію очолив сам В. Путін, опублікувавши напередодні візиту в Грецію 27 травня в грецькій газеті «Катімеріні» свою статтю під назвою: «Росія і Греція: співпраця на благо миру і процвітання», в якій закликає європейців «зробити належні висновки з подій в Україні» і розповідає про те, як страждають греки і громадяни інших країн Євросоюзу від того, що Брюссель конфліктує з Москвою через Україну.

Найбільш вагомий результат для України від саміту «Великої сімки» в Японії – це моральна підтримка нашої країни з боку лідерів провідних демократичних країн світу в її конфронтації з Росією. Велике значення для підтримки України має позиція лідерів країн G7 щодо продовження санкцій проти Росії до кінця поточного року і обіцянка їх посилення, якщо Кремль не припинить свою гібридну
війну проти України на Донбасі. Хотілося б сподіватися, що ця позиція «Великої сімки» буде врахована на засіданні Ради ЄС 28-29 червня. На наш погляд, найбільшою політичною і моральною санкцією проти Росії була відсутність В. Путіна на третьому саміті G7 поспіль. Це свідчить про те, що провідні демократичні країни світу не сприймають рецидив силової політики і нехтування міжнародним правом, що демонструє Кремль, особливо в останні роки.

Отже, підтримка України з боку лідерів країн G7 – це велика перемога нашої країни, але вона не є подарунком. Ця перемога України здобута у важкій боротьбі з гібридною дипломатією та інформаційною війною путінської Росії. Але підтримка України і прояв солідарності з боку європейської та світової спільноти, зокрема країн G7, значною мірою залежить від того, наскільки ми, українці, заслуговуватимемо на цю підтримку, наскільки нам вдасться навести лад у своїй країні, об'єднати суспільство, реалізувати потрібні реформи, зміцнити Збройні сили, стабілізувати оціально-політичну ситуацію в країні, підняти економіку, яка б задовольняла насамперед насущні потреби простих людей. Чим сильнішими ми будемо, тим сильнішою буде підтримка наших друзів, союзників і партнерів.

Олексій ВОЛОВИЧ