ПОЛІТИКА

«Реформування прокурорської системи в Україні може стати головною справою його життя»

Сергій Гайдай, політтехнолог (Київ): «Луценко – найгірший вихід. Він близький друг Петра Порошенка. Президент робить уже третю помилку. Призначає свого друга генеральним прокурором. У такому випадку його основне завдання – захищати власне оточення, президента, систему влади. А її зараз необхідно демонтувати. Вся політична кар'єра Луценка показала, що він пристосовується до ситуації, а не бореться з нею. Можливо, він нас здивує – відкриє справу проти президента за фактом офшорів та корупційних схем. Але я в це не вірю. Він завжди шукав тепле місце біля великого політика. Сьогодні це Порошенко. Воювати з президентом він не буде».

Юрій Бутусов, журналіст (Київ): «Юрій Віталійович найкращий з тих, кого міг призначити Петро Олексійович, котрий зараз має монополію на владу. В нас завжди… президент посилює свою вертикаль управління. Він щиро вірить, що це забезпечить більше порядку. Але нам потрібні не «контрольовані люди» у владі, а ті, які здатні бути провідниками довіри. Це головна проблема – недостатня довіра і відсутність професійних вимог при кадрових призначеннях».

Євген Комаровський, відомий український лікар (Київ): «У світлі… заяви Юрія Луценка про те, що він отримав юридичну освіту на лаві підсудних, пропоную видавати диплом педіатра кожній жінці в момент виписки її дитини з дитячої лікарні».

Броніслав Куманський, журналіст (Кіровоград): «…не виключено, що Віталій Луценко буде поблажливим до президентського оточення. Що, в принципі, не обов’язково. Бо реформування прокуратури, а саме таке завдання стоїть відтепер перед ним, примусить його визначитися багато з чим. Тож касті недоторканих уже сьогодні треба думати, як жити далі. А що реформування прокурорської системи в Україні може стати головною справою його життя, Луценко цілком усвідомлює. І як людина амбітна, приймає на себе цей виклик».

Анатолій Стоян, політолог (Кіровоград): «У Президента Порошенка після Революції гідності був великий шанс щось змінити. Не вийшло. Призначення ж Луценка – це не що інше, як елементарне затягування часу, топтання на місці. Дуже не подобається й спосіб, у який було змінено закон під одну людину. В Президента не знайшлося достатньо своїх голосів і тому за підтримкою довелося звертатися до не зовсім порядних парламентарів. Швидше за все, їм пообіцяли, що їх не переслідуватимуть. Як на мене, вся ця історія з призначенням генпрокурора є підтвердженням того, що Президент Порошенко не виконує своєї функції гаранта Конституції і прав, і в Україні не діють верховенство права та невідворотність покарання».