ПОЛІТИКА

Артем Погребнюк: Обласні програми виконуються формально, а кошти використовуються нераціонально

В обласній раді сьомого скликання багато нових облич, які дозволяють говорити про часткове оновлення її складу. Серед новообраних депутатів чимало і тих, хто вперше потрапив до цього представницького органу, тож мають свіжий погляд щодо її діяльності. Серед них – і керівник обласної організації політичної партії «Об’єднання «Самопоміч», секретар постійної депутатської комісії з питань ЖКГ, будівництва та використання природних ресурсів Артем Погребнюк. Пропонуємо його відповіді на запитання газети.

– Чотири місяці тому ви вперше стали депутатом обласної ради й отримали можливість побачити її роботу зсередини. Пересічні ж громадяни можуть тільки здогадуватися, за які заслуги голова обласної ради отримує сумарно 165 відсотків доплат і премій до свого окладу, маючи аж двох заступників при значному зменшенні кількості депутатів, та чим обласна рада і її апарат займаються в міжсесійний період. Як ви оцінюєте ефективність роботи обласної ради сьомого скликання?

– У людей ніколи не виникатиме запитань про зарплату голови обласної ради і кількість її працівників, якщо цей орган працюватиме ефективно, – каже депутат. – Щодо ще одного заступника голови, то я в цьому не бачу нічого крамольного. Насправді, на його утримання виділяється не так багато коштів. Мене більше цікавить, навіщо Олександру Чорноіваненку, який має двох заступників і апарат обласної ради з майже сорока чоловік, купа радників і консультантів? І скільки коштів іде на їхнє утримання? Адже сесії обласної ради проходять не так часто, як, наприклад, у Кіровоградській міській раді, а лише раз на квартал, і більшість матеріалів для них готують структурні підрозділи облдержадміністрації. Щодо ефективності роботи обласної ради в цілому, то чотирьох засідань обласної ради недостатньо, щоб скласти повне враження про неї, але з того, як працюють постійні депутатські комісії, мені, на жаль, здалося, що більшість питань готуються формально, а деякі люди прийшли депутатами не працювати, а відсиджуватися чи забезпечувати кількісний склад та голоси певним партіям. Для мене показником ефективності такого представницького органу як обласна рада є конкретні справи для громади. Поки що, на жаль, похвалитися особливо нічим. Сьогодні робота депутатського корпусу зводиться до елементарного перерозподілу бюджетних коштів. Не прийнято жодної реальної програми, яка б дозволила не тільки перерозподіляти, а й додатково залучати кошти в розвиток області. Хоча у нас є ціле управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури. Що воно розвиває, я не знаю. В звіті про його роботу, оприлюдненому на офіційній інтернет-сторінці, перелічено кількість проведених нарад, а також те, що протягом року до нього звернулося 18 громадян. Така ж ситуація й по деяких інших управліннях і департаментах, хоча в більшості з них працюють досить професійні люди. Власне, що можна розвивати, якщо 57 мільйонів гривень із бюджету розвитку, які торік не встигли використати, сьогодні направили на поточні потреби. Фактично на латання бюджетних дірок.

Більшість прийнятих обласних програм виконуються формально. У звітах чиновників все дуже гарно, показники щороку поліпшуються, але їхня статистика сьогодні не має нічого спільного з реальним станом речей і добробутом громадян.

– Що ви пропонуєте?

– Переглянути чинні програми, залишити тільки реальні і працювати над їхньою реалізацією, прийняти обласну програму залучення інвестицій і контролювати раціональне використання хоча б тих коштів, які є в бюджеті.

– Але ж у нас є програма поліпшення інвестиційної привабливості області на 2014-2016 роки, а в департаменті економіки ОДА функціонує ціле управління з питань зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності, в якому за штатом має бути 18 працівників. Наскільки мені відомо, вони опікуються питаннями залучення іноземних інвестицій.

– І скільки інвестицій вони залучили минулого року? От, наприклад, у Львові залучили близько мільярда доларів іноземних інвестицій.

– Тобто в рази більше, ніж бюджет нашої області…

– Так. Тому що там до цього процесу залучають професіоналів.

– На чому сьогодні зосередилися особисто ви, як депутат обласної ради?

– Я подав запити до всіх управлінь, які замовляли будівельні роботи, і попросив інформацію про підприємства, що їх виконували, та акти виконаних робіт, аби скласти думку про те, як використовуються бюджетні кошти по одному з основних напрямків.

– В Україні освоєння бюджетних коштів через будівництво вважається золотим дном для корупціонерів і найпопулярнішою сферою для зловживань. А про що говорять вивчені вами цифри?

– Я не можу говорити про зловживання, для цього є правоохоронні органи і фінансова інспекція, але, як на мене, то кошти на капітальне будівництво дуже часто використовуються нераціонально. Як приклад, візьмемо обласну дитячу лікарню. Нинішнього року на реконструкцію одного корпусу виділено 36 мільйонів гривень, ще 20 мільйонів гривень – на інший. Але мені дивно було дізнатися, що в той час, коли в цій лікарні шиферний дах і немає коштів навіть на меблі, для чогось робиться алюмінієвий фасад, вартість квадратного метра якого коштує 20 доларів. Найцікавіше, що фасад і навіть ті ж металопластикові вікна чомусь замовляють аж у Харкові. Може, це комусь здасться смішним, але, якщо послухати тих же чиновників від медицини, які побували за кордоном, то за ці кошти можна збудувати нову клініку, а не ремонтувати те, що є. Є питання по гуртожитку для переселенців у Новгородці. Європейський Союз виділив кошти на його реконструкцію, а тепер з’ясовується, що переселенці не хочуть їхати до Новгородки, тому що там немає роботи. Не розумію, як можна було реалізовувати проект, не вивчивши досконало це питання, адже нам доведеться звітувати за ці кошти. Більше того, сьогодні йде мова про те, що коштів, виділених Євросоюзом, бракує і їх потрібно додатково шукати в обласному бюджеті.

– Наскільки мені відомо, в область мають зайти серйозні інвестиції від Європейського банку реконструкції і розвитку. Чи не вийде з цими коштами те ж, що і з грішми Євросоюзу на житло для переселенців, у якому вони не поспішають жити?

– Так, близько 20 мільйонів доларів виділено Європейським банком реконструкції і розвитку на реконструкцію водогону «Дніпро-Кіровоград». Як розповів керівник підприємства, кошти будуть витрачені, зокрема, на поліпшення ситуації зі стічними водами в Кіровограді та містах обласного підпорядкування. Але Євробанк сам дуже жорстко контролює використання виділених ним коштів, тому в даному випадку можна бути спокійними. А ось за 222 мільйонами гривень, що планується направити на ремонт магістральних доріг державного значення, потрібен пильний контроль депутатського корпусу, журналістів та громадськості.

Наталя КРИВОШЕЙ