ПОЛІТИКА

Зміна камуфляжу

Перебуваючи декілька місяців тому у Нідерландах, я звернув увагу на відверто скептичне і неприховано критичне ставлення європейців щодо перспектив поточного реформування України. Експериментаторство нашого правлячого класу дивним чином породжує класичну передреволюційну ситуацію, коли «багаті багатіють, а бідні біднішають».

Більшість чиновників вищого рангу нагадують перехідний вимпел від попередніх режимів, який активно курсує коридорами сьогоднішньої влади. Дійсно, все більше і більше виникає відчуття, що від будь-якої перестановки доданків сума не змінюється…особливо, якщо брати до уваги суму економічного «достатку» в перерахунку на душу кожного рядового українця.

Голландський референдум недвозначно продемонстрував Україні її «успіхи» зближення з Євросоюзом. Жителі впливової європейської країни висловилися проти навіть попередніх кроків поглиблення співпраці з сьогоднішнім українським політичним режимом. Агітація громадян ЄС нашим міністром закордонних справ і цілою делегації в Гаазі та Амстердамі на велосипедах, як бачимо, була непереконливою. Та все ж, для сьогоднішньої правлячої верхівки політичні маневри вже давно замінили політичні зрушення. Тому європейській спільноті у терміновому порядку запропонована нова «солодка» цукерка – відставка прем’єра і «перезапуск» усього Кабміну. Масштаб думки вражає, чи не так? Цікаво, на скільки нашим славним «прожектьорам» вдасться відтермінувати власне політичне небуття хитромудрою зміною камуфляжу, адже макіяж, як відомо, не омолоджує?

Натомість, президент і прем’єр уже напружено починають готувати собі політичні запасні аеродроми. Яценюк наголошує, що його ймовірна відставка пов’язана не з провалом, а з етичними міркуваннями (чи то «безстрашний камікадзе» згадав про свої «демократичні» тарифи, чи то Арсеній Петрович нарікає на нелегку власну долю «реформатора» – історія замовчує). Порошенко ж, підтягуючи своїх перевірених соратників із Вінниці, розпочинає похід за авторитарним жезлом (паралельно не зважаючи на панамський офшорний скандал, який би у цивілізованій країні навряд чи дозволив зміцнювати власну владну вертикаль). А як же реагують на все це принципові українці-революціонери?! А вони терплять, і терплять так, неначе ніякої Революції Гідності й не було...

Руслан СТАДНІЧЕНКО, політичний експерт