ПОЛІТИКА

Україна і турецько-російська конфронтація

Та обставина, що Україна і Росія стали сторонами конфліктів з Росією, певною мірою зближує Київ та Анкару. Більше того, зважаючи на обмежувальні заходи і санкцій Росії проти Туреччини, можуть з'явитися додаткові можливості в українсько-турецькій співпраці.

30 квітня в кулуарах саміту ООН із клімату в Парижі П. Порошенко і Р. Ердоган провели зустріч, у ході якої була досягнута домовленість про візит президента України до Туреччини в першому кварталі 2016 року. У рамках майбутнього візиту до Анкари Президент України має намір продемонструвати «низку напрацювань у політичній, економічній і оборонній сфері між Україною і Туреччиною».

За даними Держкомстату України, обсяги двосторонньої торгівлі між Україною і Туреччиною в 2014 році становили 5,1 млрд. дол., що на 15,5% менше в порівнянні з 2013 роком. При цьому експорт сягнув 3,7 млрд. дол., а імпорт – 1,5 млрд. дол. Близько 60% українського експорту до Туреччини – це чорні метали та ще 20% припадає на продукцію АПК.

Під час візиту Р. Ердогана до Києва у березні нинішнього року сторони домовилися збільшити товарообіг між Україною і Туреччиною до 10 млрд. дол. до кінця 2017 року та 20 млрд. – в 2023 році. Перебуваючи у Києві, Р. Ердоган заявив про повагу до територіальної цілісності України і оголосив про рішення надати Україні кредит у розмірі 50 млн. дол., а також виділити 10 млн. дол. гуманітарної допомоги у вигляді пожертвувань для потреб вимушених переселенців.

Найбільшою складовою українського експорту до Туреччини є продукція АПК, зокрема зерно і соняшникова олія. За десять місяців 2015 року Україна експортувала до Туреччини агропромислової продукції на 566 млн дол., що на 12% перевищує минулорічні показники. Обмеження, які РФ ввела на імпорт української і турецької продукції АПК, можуть стати потужним стимулом для інтеграції українського і турецького агропромислового ринків. Як зазначив міністр аграрної політики України А. Павленко, вітчизняний АПК може як мінімум удвічі збільшити експорт зернової продукції і соняшникової олії на ринок Туреччини.
Великі можливості українсько-турецької співпраці можуть бути реалізовані у сфері будівництва. За останні 20 років турецькі будівельні компанії здійснили проектів в Україні на 4,5 млрд. дол. і мають намір продовжувати цю діяльність, зокрема у відновленні інфраструктури Донбасу, зруйнованої в результаті російської агресії. Є надія на досягнення позитивного рішення щодо будівництва українськими компаніями турецьких газосховищ і вільного проходу танкерів зі скрапленим газом для України через турецькі протоки Дарданелли і Босфор.

Значні можливості існують у сфері військово-технічної співпраці (ВТС) між Україною та Туреччиною. Ці питання теж були предметом обговорення в ході візиту до Києва президента Туреччини Р. Ердогана. В ході міжнародної конференції Turkey Defence Week-2015, яка пройшла 10-12 листопада в Анкарі, представники оборонних відомств України і Туреччини підтвердили плани розширення двостороннього ВТС. Як заявив заступник голови «Укроборон-
прому» Д. Гурак, сторони планують спільні проекти для посилення рівня безпеки в акваторії Чорного моря. Цей напрямок буде одним з основних аспектів співпраці. Як перспективні напрями двостороннього ВТС розглядаються танкобудування, виробництво авіадвигунів, радіолокація, навігація, зв'язок і ракетне озброєння. Україна може також взяти участь у низці оборонних програм Туреччини зі створення окремих видів озброєнь, включаючи створення турецького основного бойового танка (ОБТ) третього покоління Altay, а також турецького винищувача.

Якщо нам вдасться дійсно підняти відносини з Туреччиною на рівень відносин стратегічного партнерства, то цим ми значно зміцнимо наші позиції в нав'язаній нам Кремлем конфронтації з Росією. Тому майбутній візит президента П. Порошенка до Анкари має, я б сказав, доленосне значення для України. Але щоб місія П. Порошенка в Анкарі була успішною, нам як повітря потрібна суспільно-політична стабільність, а це залежить від всіх українських громадян і всіх політичних сил, яким дорога доля України.

Олексій ВОЛОВИЧ