ПОЛІТИКА

Членство в Радбезі ООН – шанс здолати російську агресію

Як відомо, 15 жовтня на сесії Генасамблеї ООН Україну було обрано від Східної Європи непостійним членом Ради безпеки ООН на 2016-2017 роки. «За» проголосували делегації 177 із 193 держав-членів ООН, що свідчить про високий міжнародний авторитет нашої країни. До слова, за 70 років існування ООН це вчетверте їй виявлено таку високу довіру.

Нагадаю також, що згідно зі статутом ООН, Рада Безпеки несе головну відповідальність за підтримання міжнародного миру і безпеки. Її рішення є обов’язковими для виконання всіма державами-членами ООН. Невиконання рішень РБ тягне за собою введення санкцій і навіть виключення країн зі складу членів ООН. У деяких випадках Рада Безпеки може санкціонувати застосування сили з метою підтримки або відновлення міжнародного миру і безпеки.

А тепер кілька міркувань про те, як слід розцінювати цю дипломатичну перемогу України, що вона може принести українському народові.

Статус члена Ради Безпеки ООН дає можливість Україні ініціювати скликання засідання Радбезу для обговорення певної міжнародної проблеми, брати участь у формуванні порядку денного засідань Радбезу, вносити проекти резолюцій. Представник України в РБ ООН зможе також брати участь у закритих переговорах, на яких виробляються проекти резолюцій, рішень, заяв Ради безпеки ООН. Як і всі інші члени Радбезу, протягом одного або двох місяців у 2016-17 роках Україна головуватиме в РБ ООН. Під час головування представник України може виступати із «заявами голови», які зазвичай ухвалюються у разі відсутності заперечень з боку інших членів Радбезу.

Членство України у Раді Безпеки ООН – це також великі можливості для інформування світу про ситуацію в нашій державі і її політику на міжнародній арені. Наші дипломати отримають додаткову можливість нагадувати світовій спільноті про необхідність вжиття усіх можливих заходів з метою припинення російської агресії і повернення окупованих територій.

Зрозуміло, що насамперед Україна повинна скористатися членством в Радбезі ООН для врегулювання військового конфлікту на Донбасі, зокрема шляхом залучення миротворчих сил. Вона має внести на розгляд Генеральної асамблеї ООН резолюцію, яка дозволить ідентифікувати Росію як агресора і знайти можливість надання миротворчої допомоги. Не випадково Президент П. Порошенко (на знімку) наголошує, що членство України в РБ ООН допоможе повернути мир в нашій країні, а також звільнити окуповані Росією українські території. Проте, на думку екс-міністра закордонних справ В. Огризка, домагатися ухвалення резолюцій РБ ООН з питань територіальної цілісності України та конфлікту з Росією буде вкрай важко, оскільки російський представник у Радбезі може завжди заблокувати будь-яке рішення в інтересах України.

До слова, за весь час існування ООН найчастіше правом вето користувався СРСР і його «правонаступниця» Росія – загалом 120 разів. США ветували рішення Ради безпеки 76 разів, Велика Британія – 32, Франція – 18 і Китай – 5 разів.

Отже, за чинної системи ветування в РБ ООН Україна може сподіватися лише на дискусії і актуалізацію питань, в яких вона зацікавлена. Але і це теж важливо. Як зазначив уже згаданий Президент П. Порошенко, наша країна має приділити значну увагу саме реформуванню Ради безпеки ООН і протидії зловживанню правом вето з боку Росії. Реально мова може йти лише про обмеження права вето стосовно тієї країни-постійного члена РБ ООН, яка, як сьогодні Росія, вдається до агресивних дій проти інших країн. З пропозицією внести такі обмеження виступає також Франція. На сьогодні близько 100 країн-членів ООН підтримують ці пропозиції і їх кількість неухильно зростає.

Крім своїх національних інтересів, Україна має відстоювати у Радбезі й інтереси регіональної східноєвропейської групи, від якої її делеговано в Раду безпеки ООН. Вона зобов'язана буде постійно проводити консультації зі східноєвропейськими партнерами і узгоджувати з ними свої можливі ініціативи та дії у РБ ООН. Як відомо, Росія намагалася знайти альтернативу Україні на членство в Раді Безпеки із числа східноєвропейських країн, але це їй не вдалося. Жодна країна Східної Європи не виявила бажання складати Україні конкуренцію, і в цьому проявилася підтримка України в тяжкий для неї час. Ми маємо віддячувати нашим східноєвропейським друзям і партнерам і по можливості допомагати їм у вирішенні їхніх проблем у Раді Безпеки ООН.
Якщо заглянути на сайт Постійного представництва України при ООН (http://un.mfa.gov.ua ), то можна побачити, що в ньому сьогодні працює 14 дипломатів, не рахуючи напевно ще стільки ж осіб технічного персоналу. На думку деяких українських дипломатів, необхідно передбачити радикальне кадрове посилення Місії України при ООН досвідченими дипломатичними кадрами, а також забезпечення її необхідними фінансовими ресурсами. Видається, що Посольство України в США також має посилити свою підтримку в діяльності Представництва України при ООН. Загалом, дуже важко переоцінити обрання України до Ради Безпеки ООН. Без сумніву це важлива дипломатична подія для нашої країни, але це лише перший крок. Попереду – велика і складна робота, яку мають виконати українські дипломати в ООН. Аби вона була якнайефективнішою, варто вже після першого року членства України в РБ ООН заслухати звіт керівника МЗС України у Верховній Раді про зроблене.

З огляду на сказане, зрозуміло, що принесе українському народові членство України в Радбезі ООН. Головне – це можливість за підтримки міжнародного співтовариства покласти край російській агресії на сході країни, якою ми й повинні скористатися.

Олексій ВОЛОВИЧ