ПОДІЇ

70-а сесія Генасамблеї ООН: сподівання на позитивні результати

15 вересня в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку розпочала свою роботу 70-а сесія Генеральної Асамблеї ООН - головного дорадчого і представницького органу Організації Об'єднаних Націй. Генасамблея служить форумом для обговорення різноманітного спектра міжнародних проблем і збирається на чергову щорічну сесію в період з вересня по грудень і в наступний період по мірі необхідності.

Згідно зі Статутом, Генеральна Асамблея ООН сприяє міжнародному політичному співробітництву, розвитку міжнародного права, здійсненню прав людини та основних свобод, а також міжнародному співробітництву в економічній, соціальній і гуманітарній сферах.

Ювілейна сесія проходить під безпосереднім керівництвом Генерального секретаря ООН Пан Гі Муна і голови Генасамблеї протягом 2015 р. представника Данії Могенса Ліккетофта. У перший день сесії обговорювалися організаційні питання і порядок денний подальших засідань Генасамблеї. Перед початком загальних дебатів генсек ООН Пан Гі Мун представив державам-членам ООН свій щорічний звіт про роботу Організації.

Протягом наступного року на засіданнях Генасамблеї буде розглянуто близько 170 ключових питань міжнародної політики, економіки, соціальної та гуманітарної сфери. Блок питань з підтримання міжнародного миру і безпеки включає ситуацію на Близькому Сході, в Афганістані, на Кіпрі та в Україні, а також питання міжнародного тероризму і положення біженців. У блоці з роззброєння розглядатимуться питання скорочення військових бюджетів, запобігання гонки озброєнь в космічному просторі і договір про зону, вільну від ядерної зброї.

25-27 вересня в рамках Генасамблеї відбудеться саміт, на якому має бути ухвалено «План сталого розвитку 2030» на зміну «Цілям тисячоліття», прийнятим у 2000 році. План передбачає боротьбу з бідністю, неписьменністю, неякісним медичним обслуговуванням, кліматичними проблемами, а також розвиток енергетики, освіти, сільського господарства, гендерної рівності та ціла низка інших питань.

Очікується, що на сесії Генасамблеї вестимуться дискусії про реформування самої ООН, особливо Ради Безпеки, яка останнім часом виявила свою повну неефективність. Особливо це стало очевидним на тлі деструктивної позиції РФ, одного з п'яти постійних членів РБ ООН, який порушив Статут ООН шляхом розв'язання агресії проти України. Багато експертів заявляють, що право вето є пережитком минулого і не відповідає нинішнім геополітичним реаліям. Вже давно ведуться дискусії про необхідність розширити кількість постійних і непостійних членів РБ ООН. У числі претендентів на постійне членство в Раді Безпеки називають Німеччину, Японію, Індію та Бразилію. Україна сподівається бути обраною 15 жовтня на сесії Генасамблеї непостійним членом Ради Безпеки на період 2016-2017 років.

Хоча офіційно передвиборча кампанія з обрання нового Генерального секретаря ООН стартує тільки через рік, проте передбачається, що вже на нинішній сесії Генасамблеї будуть проведені дискусії навколо можливих кандидатів на цей високий пост. До цього часу, за всі 70 років існування ООН, жоден з восьми генеральних секретарів ООН не представляв держав Східної Європи. Крім того, всі вони були чоловіками. Нинішній генсек Пан Гі Мун вважає, що його на посаді генсека ООН має змінити жінка.

Щорічно Генасамблея затверджує бюджет ООН і встановлює розмір внеску кожної держави. На період 2014-2015 років бюджет ООН склав 5.5 млрд. доларів. У десятку країн, які зробили основний внесок до бюджету ООН у 2014 р увійшли США, Японія, Німеччина, Франція, Великобританія, Китай, Італія, Канада, Іспанія і Бразилія. При цьому США забезпечують 22% бюджету ООН. Генасамблея ООН обирає непостійних членів Ради Безпеки і членів інших рад і органів ООН і, за рекомендацією Ради Безпеки, призначає Генерального секретаря.

Сесія високого рівня

Однією з головних подій Генасамблеї стане сесія високого рівня за участю глав держав, урядів і міністрів закордонних справ, яка пройде з 28 вересня по 6 жовтня. Її відкриє представник Бразилії, потім виступлять представники США, Польщі, Китаю, Йорданії, Росії та інших держав. Виступ президента П.Порошенка заплановано на 29 вересня. Формування думки світової спільноти про ситуацію на Донбасі в значній мірі буде залежати від змісту виступів президентів України і Росії, іншими словами, від результату «словесній дуелі» між П. Порошенком і В. Путіним. При цьому дуже важливим видається виступ президента США Б. Обами як верховного медіатора, а точніше - союзника України.

Президент РФ В. Путін прибуде на Генасамблею ООН вперше за останні 10 років. У 2005 році, на ювілейній 60-й сесії Генасамблеї, В. Путін закликав до реформування ООН і підвищення ефективності її Ради Безпеки, яка сьогодні в значній мірі вона знизилася саме через зловживання Росією правом вето, зокрема «з українського питання». 13 вересня глава МЗС РФ С. Лавров перерахував основні проблемні питання, про які має намір говорити В. Путін у своїй промові на Генасамблеї. За словами С. Лаврова, В. Путін говоритиме про «спроби загальмувати об'єктивний процес формування нового багатополярного світоустрою», про «зловживання Заходом санкційними механізмами», про «проблему дроблення світового економічного простору», про «конфлікти в Сирії і на Україні», а також про «боротьбу з тероризмом, яка повинна вестися без подвійних стандартів».

Однак 16 вересня було опубліковане уточнення МЗС РФ: В. Путін не буде говорити про «конфлікт на Україні» у своєму виступі на сесії високого рівня. І дійсно, повторювати свої інсинуації про «громадянську війну на Донбасі, до якої Росія не має абсолютно ніякого відношення», вельми ризиковано і невигідно для В. Путіна. У сесійній залі Генасамблеї ООН знайдеться чимало впливових і сильних опонентів В. Путіна, які можуть досить легко і аргументовано викрити його вигадки і довести на численних фактах причетність Росії до розпалювання конфлікту на Донбасі.

Схоже, що В. Путін вирішив основним мотивом свого виступу зробити боротьбу з тероризмом на Близькому Сході і в Сирії. На тлі стурбованості європейських країн потоком арабських біженців, В. Путін пропонує свої варіанти боротьби з терористичною організацією «Ісламська держава Іраку і Леванту» (ІГІЛ) з використанням урядових військ Сирії. І деякі впливові європейські країни, як Німеччина, готові прислухатися до рекомендацій В. Путіна. Так, канцлер ФРН А. Меркель вважає, що знайти рішення конфлікту в Сирії і проблеми арабських біженців неможливо без участі Росії. При цьому, виступаючи 9 вересня в Бундестазі, А. Меркель зауважила, що, «незважаючи на глибоку кризу стосунків із Росією, на міжнародному рівні багато що у позиції Москви дивує в хорошому сенсі і надихає». Зокрема, А. Меркель високо оцінила позицію Росії на переговорах про Іранську ядерну програму, а також при затвердженні в ООН «Плану стійкого розвитку 2030»…

Однак, як стало відомо, Вашингтон відкинув пропозицію Росії створити нову коаліцію для боротьби з бойовиками ІГІЛ, яка б передбачала координацію дій між США і РФ відповідно до мандату РБ ООН. США мають намір і далі діяти у складі існуючої коаліції з 60 країн, більша частина з яких надає лише логістичну або моральну підтримку. У Москві ж вважають, що озброєні Росією урядові війська Сирії являють собою єдину силу, здатну стримувати терористів ІГІЛ.

Якщо Москва пропонує включити правлячий сирійський режим в коаліцію по боротьбі з ІГІЛ, то Вашингтон рішуче з цим не згоден і оцінює російську підтримку режиму президента Сирії Б. Асада як контрпродуктивну, яка може призвести лише до посилення дестабілізації в регіоні. Представник держдепартаменту США контр-адмірал Джон Кірбі заявив, що «президент Сирії втратив легітимність, і подальша підтримка його Москвою призведе лише до ще більшої ізоляції Росії».

Для В. Путіна дуже важливо, щоб Б. Обама, як представник країни, на території якої розташована штаб-квартира ООН, проявив ініціативу з проведення двосторонньої зустрічі в рамках Генасамблеї. Така зустріч дозволила б В. Путіну частково «реабілітуватися» в очах світової спільноти. Однак, як заявив прес-секретар В. Путіна Д. Пєсков, Кремль поки не отримав запрошення від Білого дому на зустріч президента В. Путіна з Б. Обамою. На мій погляд, для нас, українців, зустріч В. Путіна і Б. Обами була б бажаною за умови, що президент США ще раз заявить про свою принципову позицію захист зневажених Росією національних інтересів України. Ще краще якби ця зустріч відбулася в рамках «нормандської четвірки» (Україна, Німеччина, Франція та РФ), яка таким чином переросла б у «нормандську п'ятірку» за участю США. На наш погляд, тільки участь США може врятувати «нормандський формат» переговорів від неминучого краху через деструктивну позицію Кремля, який зухвало ігнорує виконання своїх зобов'язань відповідно до Мінській угоди

У рамках 70-ї сесії Генасамблеї ООН президент України П. Порошенко проведе зустріч з президентом США Б. Обамою і можливо з В. Путінім тет-а-тет або у форматі «нормандської четвірки». За деякими даними, у своєму виступі на сесії високого рівня 29-го вересня П. Порошенко буде домагатися створення трибуналу з розслідування обставин катастрофи Малазійського пасажирського літака Боїнг-777-MH17. Нагадаємо, що РФ застосувала право вето, щоб заблокувати проект резолюції РБ ООН від 29.07.2015р. про створення міжнародного трибуналу для притягнення до відповідальності тих, хто 17 липня 2014 збив літак Малазійських авіаліній над окупованою частиною Донбасу в районі м. Торез.

Раніше П. Порошенко заявив про свій намір поставити питання на сесії Генасамблеї ООН про позбавлення Росії права вето в Радбезі ООН. Як відомо, 16 вересня Верховна Рада України одноголосно проголосувала в підтримку міжнародної ініціативи щодо введення заборони на використання права вето для блокування резолюцій Ради Безпеки у випадках, коли «конфлікти набувають особливо жорстокого характеру». За деякими даними, станом на 17 вересня 67 з 193 членів Генасамблеї заявили про намір підтримати цю ініціативу. Видається, що після виступу президента П. Порошенка з цього питання, кількість країн, що підтримують обмеження права вето постійних членів РБ ООН, зросте.

На полях 70-й сесії Генасамблеї ООН може відбутися чергова зустріч глав держав «нормандської четвірки». Якщо це і відбудеться, то ця зустріч буде швидше за все короткою і консультативною, головним чином для того, щоб уточнити порядок денний зустрічі «нормандської четвірки» - Мінськ -3, запланованої на 2 жовтня в Парижі. Для України було б дуже бажано, якби у зустрічі в Парижі взяв би участь і президент США Б. Обама. Очевидно головною темою цієї зустрічі буде питання про виконання Мінських домовленостей, вірніше про їх невиконання, зокрема про плани ватажків ДНР і ЛНР провести нелегітимні місцеві вибори на окупованій території Донбасу при повному потуранні і заохоченні з боку Кремля.

Немає сумніву в тому, що світова спільнота покладає великі надії на результати 70-ї ювілейної сесії Генеральної асамблеї ООН, яка має шанс стати історичною і відкриває нові горизонти і можливості глобального співробітництва в XXI столітті. Хотілося б сподіватися, що точка неповернення в можливості досягнення взаєморозуміння з основних геополітичних проблем між провідними світовими лідерами ще не пройдена. Хотілося б сподіватися також, що лідери великих держав, подолавши свої амбіції, підуть на взаємні поступки з метою взаємодії в інтересах зміцнення миру в усьому світі.

Олексій Волович