ОСВІТА

Володимир Таборанський: При створенні навчально-виховних об’єднань відпадає потреба в закритті шкіл

Нещодавно оприлюднено повний список навчальних закладів області (всього 25), яким судилося в подальшому стати опорними школами. А що буде з рештою і чи не призведе це нововведення до погіршення освіти? На ці та інші запитання ми попросили відповісти начальника управління освіти, науки, молоді та спорту облдержадміністрації Володимира Таборанського (на знімку).

– Опорні школи – це питання не нове, – каже Володимир Петрович, – воно на слуху ще з 2006 року. В рамках створення округів передбачалося закриття одних шкіл й обов’язкове підвезення учнів до інших, але реалізувати це не вдалося, бо не було можливості всіх учнів малокомплектних шкіл підвозити до базових. Все звелося до проведення кущової методичної роботи, об’єднання вчителів на базі основної школи. Зараз змінами до положення про освітні округи передбачено таку структуру як опорний навчальний заклад. По суті, це базова школа, до якої мають підвозитися учні. Визначено, наприклад, що у такій школі повинно навчатися не менше 360 учнів. Основне завдання нововведення – поліпшення якості освіти. Для цього необхідно організувати профільне навчання у старшій школі. Йдеться про створення умов для відкриття паралелі класів, де один із них буде гуманітарного, інший – математичного, третій – спортивного профілю. Тобто максимально враховуватимуться і здібності дітей, і їхні бажання. Відповідно, відводитиметься більше часу на вивчення саме профільних предметів. На виході це забезпечить значно якіснішу освіту, збільшить шанси випускників на їх вступ до омріяних вишів.

– А ви вивчали, наскільки батьки й самі учні готові до освітніх ноу-хау і наскільки «готові» до цього сільські дороги?

– На сьогодні ми не вимагаємо, щоб опорні школи запрацювали вже завтра. Для нас значно важливіше – щоб було прийнято стратегічне рішення. Має прийти усвідомлення того, що зміни в освіті – незворотні і з часом опорні школи запрацюють. Ми вже починаємо підсилювати їх комп’ютерними комплексами, для чого кожна з них додатково отримає до 200 тисяч гривень. На придбання автобусів виділено 19,7 мільйона гривень, це лише половина необхідних коштів, тому сподіваємося, що решту коштів передбачать на місцях. Щодо батьків, то вони повинні знати, що реформування – справа добровільна, ніхто нікого не примушуватиме їздити до іншої школи.

– А як бути з підвезенням учнів узимку, коли окремі села тижнями відірвані від інших населених пунктів?

– Ми узгоджуємо маршрути руху шкільних автобусів зі службою автомобільних доріг та комунальниками області, які й повинні подбати про те, щоб дороги були придатними для перевезень за будь-яких погодних умов.

– Володимире Петровичу, що являтимуть собою шкільні філії – нинішні директори відгукуються про них не дуже схвально?

– Опорна школа передбачає створення філій, тобто структурних підрозділів, що не мають права юридичної особи. Буде утворено навчально-виховне об’єднання (НВО), де діятимуть опорна школа і кілька філій. Останні не обмежуватимуться ступенями, що дасть можливість, коли з’явиться потреба відкрити на місці десятий клас, випустити його учнів і потім знову закрити на деякий час. Це більш гнучка модель. За бажання громади багато чого можна буде зробити, достатньо тільки, щоб районна рада прийняла відповідне рішення. На сьогодні в області із 438 навчальних закладів пропонується створити 110 навчально-виховних об’єднань.

– До слова, що буде з майном реорганізованих навчальних закладів?

– Жодна школа в області не закривається. Планується виключно юридичне об’єднання. Ще донедавна подавалася інформація про закриття семи і призупинення роботи 11 навчальних закладів, але зараз уже не потрібно закривати школи, вони увіллються у навчально-виховні об’єднання.

– Що буде з учителями, які вивільняться, скажімо, після зниження статусу школи?

– Плануємо залучити їх до позашкільної, позакласної роботи. Гуртків, студій у сільських школах замало, тож над цим можна і треба працювати. Вивільненим педагогам будемо пропонувати ставки саме в позашкільній освіті як керівників секцій, клубів тощо – для цього є всі можливості.

– Де вже створено навчально-виховні об‘єднання?

– У Новоархангельському районі створено п’ять навчально-виховних об’єднань. Це наша перша ластівка, в інших районах ще активно обговорюють шляхи реорганізації.

– Будь ласка, кілька слів про те, що чекає на школи-інтернати.

– Минулого разу ми з вами говорили про ліквідацію Шостаківської школи-інтернату. Крім того, пропонується передати загальноосвітні школи-інтернати на утримання місцевих громад. Це стосуватиметься Маловисківської та Завалівської шкіл-інтернатів. Пантаївська запропонувала свій шлях розвитку – багатопрофільний заклад з класами військово-спортивного профілю. Ми погодилися.

– Чому виникла необхідність передавати загальноосвітні школи-інтернати?

– Це найменш наповнювані заклади. Якщо, скажімо Світловодська школа для дітей із вадами зору заповнена на 106 відсотків, школа для глухих у Новомиргороді – на 95, то загальноосвітні інтернати наповнені всього на 21-56 відсотків, а відтак і не отримують достатньо коштів. Виправити ситуацію можна лише після передачі їх місцевим радам. Гарний приклад тому – Кіровоградська школа-інтернат НВО «Сокіл». Її відвідують майже 650 учнів, бо в них крім звичайних класів є класи з інклюзивною освітою, класи для слабкозорих, кадетські класи – вони знайшли той формат, що дає можливість від держави отримувати значні кошти. Висновок: якщо працювати – фінансування буде.

Лариса РОМАНЮК